Дагестан - у складі РРФСР, у пд.- сх. частині Пн. Кавказу. Утворена 20.І 1921. Поділяється на 39 районів, має 8 міст і 14 селищ міськ. типу.
Природа. На Сх. територія Д. омивається Каспійським м. За характером рельєфу в Д. виділяють пн.- рівнинні та пд.- гірські райони. Пн. Д. зайнятий Прикаспійською низовиною, більша частина якої лежить нижче від р. м. (до-28 м). На Пд. від неї- передгірна смуга, яка переходить у гірські хребти Кавказу (Андійський, Гімринський та ін. ). На крайньому Пд. - хребти й масиви Бокового хр. (Богоський, Нукатль, Самурський) та пн. схили Великого Кавказу з найвищою вершиною Д. - г. Базардюзю, 4466 м. Гори важко доступні, розчленовані глибокими ущелинами (Сулакський каньйон, глиб. до 1800 м). Корисні копалини: нафта, природний газ, кам. вугілля, горючі сланці, торф, залізна, мідна, поліметалеві й рідкісних металів руди; сірка, фосфорити, буд. матеріали; мінеральні джерела та лікувальні грязі. Клімат континентальний, пересічна т-ра січня на рівнині -3°, липня +25°, у високогірних районах відповідно - 11° і +12°. На Приморській рівнині клімат сухих субтропіків. Річна кількість опадів - 300 мм на рівнині та від 550 до 800 мм - в горах. Гол. ріки: Терек, Сулак, Самур - багаті на гідроенергію. Невеликі прісні та солоні озера. Грунти світло-каштанові, лучні, лучно-болотні, значні площі зайняті пісками і солончаками. В передгір'ях - каштанові, бурі, чорноземи. В горах - гірсько-лучні, гірсько-лісові, чорноземні. На рівнині - злаково-полинова рослинність напівпустельного типу, в дельтах річок - заплавні ліси (в дельті Самуру - ліановий ліс). Пн. схили гір зайняті лучно-степовою рослинністю (альпійські й субальпійські луки), у верхів'ях рік Андійського Койсу та Аварського Койсу - сосново-березові ліси. Вершини вкриті вічними снігами й невеликими льодовиками.
Населення. В Д. налічується бл. 30 народів і етногр. груп. Найчисленніші (перепис 1970; тис. чол.): аварці (349,3), росіяни (209,6), даргинці (207,8), кумики (169), лезгини (162,7), лаки (72,2), табасарани (53,2), ногайці (21,7) тати та ін. Пересічна густота нас.- понад 32 чол. на 1 км2 (1979). 39% нас. живе в містах. Найбільші міста: Махачкала, Дербент, Хасав'юрт. Історія. На тер. Д. поселення людини відомі з часів палеоліту. В 2-й пол. 1-го тис. до н. е. тер. Д. входила до складу Албанії Кавказької. В 3 ст. н. е. Пд. Д. захопили Сасаніди, а в 4 ст. прибережну смугу на Пн. від Дербента - гупни. В 7 ст. н. е. рівнинна частина тер. Д. входила в Хозарський каганат. З 2-ї пол. 7 ст. тер. Д. зазнавала нападів арабів, які завоювали його в 1-й пол. 8 ст. У 2-й пол. 11 ст. частину Д. захопили сельджуки. Приблизно з кін. 12 ст. в Д. сформувалися держ. утворення, в т. ч. Аварське ханство. В 20-х рр. 13 ст. Д. зазнав навали монголо-татар. У 14 ст. в Д. вторгалися війська Тохтамиша і Тімура. З 15 ст. Д. став об'єктом боротьби між Туреччиною та Іраном. У кін. 15 ст. відновилися політ. й торг. зв'язки з Руссю, встановлені ще в 10 ст. У 16-18 ст. окремі феод. утворення Д. перебували під протекторатом Рос. д-ви. Приєднання Д. до Росії було юридично оформлено Гюлістанським мирним договором 1813 між Росією та Іраном. Приєднання Д. до Росії мало прогресивне значення. Народи Д. позбавилися загрози нападів з боку Туреччини та Ірану; створилися умови для ліквідації політ. роздробленості; посилились екон. і культурні зв'язки з рос. народом. Колоніальна політика царизму викликала стихійні виступи горців. У 30-х рр. 19 ст. під прапором мюридизму розгорнувся антиколоніальний визвольний рух горців, що його з 1834 очолив Шаміль. У 1860 було створено Дагестанську обл. З 2-ї пол. 19 ст. в Д. почали розвиватися капіталістичні відносини. Під впливом революц. руху в Центр. Росії та на Закавказзі 1904-05 виникли перші с.-д. групи в Петровську-Порті (тепер м. Махачкала), Дербенті й Темір-Хан-Шурі (тепер м. Буйнакськ). У період революції 1905-07 в Д. відбулися страйки залізничників, моряків, текстильників, а також сел. виступи. В липні 1906 в Дешлагарі (тепер с. Сергокала) вибухнуло повстання 83-го Самурського піхотного полку, яке було придушено. Після Лютневої революції 1917 виникли Ради, керівництво в яких захопили меншовики й есери. Після перемоги Великого Жовтня було встановлено 1 (14).ХІІ 1917 Рад. владу в Петровську-Порті й сусідніх аулах. 25.III 1918 контрреволюц. сили захопили Петровськ-Порт. У квітні - травні 1918 Рад. владу в Д. було відновлено. Влітку і восени 1918 на Кавказ вторглися нім., тур., а потім англ. інтервенти. Повстанські загони трудящих Д. разом з частинами Червоної Армії, в лавах якої билися сини рос, укр. та ін. народів, героїчно боролися проти інтервентів і внутр. контрреволюції. В березні 1920 Рад. владу було відновлено на всій тер. Д. 13.ХІ 1920 Надзвичайний з'їзд народів Д. проголосив автономію Д. 20.І 1921 створено Даг. АРСР у складі РРФСР. У роки перших п'ятирічок за допомогою рос. та ін. народів Рад. Союзу сталися докорінні зміни в економіці Д. Здійснено індустріалізацію, колективізацію с. г., культурну революцію. В період Великої Вітчизн. війни народи Д. виявили мужність і героїзм на фронті і в тилу. Воїни-дагестанці були учасниками героїчної оборони Москви, Ленінграда, Києва, Одеси, Севастополя, Сталінграда, Новоросійська, Керчі та ін. міст; представники народів Д. брали участь у партизан. русі, зокрема на Україні. 47 дагестанців удостоєно звання Героя Рад. Союзу, понад 25 тис. воїнів нагороджено орденами і медалями. В післявоєнні роки трудящі республіки під керівництвом Комуністичної партії беруть активну участь у створенні матеріально-тех. бази комунізму. Д. нагороджено орденами Леніна (1965), Жовтневої Революції (1971), Дружби народів (1972).
Г. Г. Гамзатов.
Народне господарство. За роки Рад. влади провідне місце в структурі нар. г-ва республіки посіла пром-сть, зокрема машинобудування, нафт., газова, хім. і харчова. Обсяг пром. продукції 1976 перевищив в 175 раз обсяг 1913. Створено енерг. базу (Гергебільська, Чиркейська, Чир'юртівська ГЕС, будуються Міатленська та Ірганай-ська). В 1976 вироблено 2,3 млрд. кВт o год електроенергії. Видобування нафти і газу на Пн. Дагестану. Маш.-буд. підприємства виробляють суднові двигуни й суднове обладнання, електротех. устаткування,- прилади, шліфувальні верстати, сепаратори та ін. Харч. пром-сть представлена виноробною, рибоконсервною, фруктоовочеконсервною, кондитерською та ін. галузями, виробн. мінеральної води; легка - текст., зокрема вовняною, трикотажною, шкіряно-взуттєвою. Розвивається хім. пром-сть (виробн. скловолокна, лаків і фарб тощо), пром-сть буд. матеріалів. Д. відомий ху-дож. промислами (виробн. килимів, інкрустація на дереві, худож. обробка металу, гончарні вироби). Гол. пром. центри: Махачкала, Дербент, Ізбербаш, Хасав'юрт, Кізляр, Кізіл'юрт, Буйнакськ. У 1977 в Д. було 306 колгоспів та 240 радгоспів. С. г. спеціалізується на розведенні напівтонкорунних овець дагестанської породи (у 1977- 3304 тис. овець і кіз). Розводять також велику рогату худобу, свиней, птицю. В структурі с.-г. угідь переважають пасовища. Посівна пл. 1977 становила 414 тис. га. Вирощують зернові (пшениця, рис), кормові й тех. культури, картоплю та овочі. Виноградарство та садівництво. Д.- район курортного г-ва й туризму (осн. курорт - Талгі). Залізнична і автомоб. магістралі Москва - Баку. Розвинутий авіац., трубопровідний і мор. транспорт.
К.П. Сергєєва.
Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції письменних у Д. було не більш як 3%. За роки Рад. влади відбулася культур. революція. Навчання проводиться аварською, даргинською, кумицькою, лезгинською, лакською, табасаранською, азерб., ногайською та рос. мовами. В 1977/78 навч. р. у загальноосв. школах усіх видів налічувалося 442,2 тис. учнів, у 28 серед. спец. навч. закладах - 26,6 тис, у 11 профес-тех. уч-щах -5,3 тис., у 5 вузах - 24,1 тис. студентів. Найбільші вузи: Дагестанський університет імені В. І. Леніна, політех. і мед. ін-ти. В республіці - Дагестанський філіал АН СРСР, н.-д. ін-ти с. г., харч. пром-сті, Дагестанське відділення н.-д. ін-ту рибного г-ва тощо, в яких налічується 1329 наук. працівників.
У Д. 1603 масові б-ки, 1179 клубних закладів, 1067 кіноустановок, 7 театрів, 8 музеїв (краєзнавчий та образотворчих мистецтв у Махачкалі, будинок-музей С. Стальського в с. Ашага-Стал). У 1977 в Д. видано 326 книг і брошур тиражем 1695,2 тис. прим., виходило 14 періодичних видань (без газет) річним тиражем 1393 тис. прим., 61 газета разовим тиражем 435 тис. прим., у т. ч. "Комуніст" лезгинською мовою, "Баараб байрах" ("Червоний прапор") аварською мовою, "Ленін йолу" ("Ленінський шлях") кумицькою мовою, "Леніна байрах" ("Ленінський прапор") даргинською мовою, "Дагестанская правда" й "Комсомолец Дагеста-на", журнали місцевими мовами. Респ. радіомовлення й телебачення лезгинською, аварською, даргинською, кумицькою, лакською та рос. мовами. Телецентр у Махачкалі.
Дагестанська л-ра - багатонац. л-ра народів, які населяють Даг. АРСР. Розвивається аварською, кумицькою, даргинською, лакською, лезгинською, табасаранською, ногайською, татською мовами. Виникла на фольклорній основі. Дореволюц. л-ра представлена іменами поетів - кумицького Ірчі Казаха, лезгинського Єтіма Еміна, даргинського Омарла Батирая, аварського Махмуда з Кохаб-Росо. Нац. л-ри в Дагестані розквітли після перемоги Великої Жовтн. соціалістич. революції. Виникли нові жанри - роман, повість, драма. В 30-і рр. утвердився соціалістичний реалізм. Значний вклад у його розвиток внесли поети - лезгинський С. Стальський, аварський Г. Цадаса, кумицький А. Магомедов, лакські А. Гафуров, Е. Капієв та ін. Серед сучас. поетів - аварські Р. Гамзатов, Ф. Алієва, кумицькі А. Аджієв, А. В. Сулейманов, лакський Ю. Хаппа-лаєв, татський письменник X. Авшалумов та ін. У Дагестані видано переклади творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, О. Корнійчука, О. Гончара та ін. В перекладі укр. мовою вийшли твори С. Стальського, Г. Цадаси, Р. Гамзатова та ін. Спілка письменників з 1934. На тер. Д. збереглися старод. архіт. пам'ятки - стіни й фортеці Дер-бентської оборонної системи (6 ст.), комплекс Джумамечеті (8-14 ст.), лазні (17-18 ст.), ханський мавзолей (1787-88) у Дербенті. За середньовіччя в Д. виникли своєрідні поселення - аули з терасоподібною забудовою (Кубані, Чох, Тидиб та ін.). Нар. житло дагестанців - прямокутне в плані, з кам'яними стінами, плескатим дахом, дерев'яним перекриттям, часто декороване різьбленням на камені й дереві. В 19 ст. позначився вплив рос. архітектури: створювалися будівлі в стилі класицизму (гауптвахта в Дербенті), фортеці (в с. Ахти, фортеця Бурная), будувалися міста (Петровськ-Порт, тепер Махачкала). За рад. часу виросли нові пром. міста (Каспійськ, Ізбербаш) і робітничі с-ща (Ачису, Судак та ін.)- Серед кращих споруд - Дагестанський ун-т і мед. ін-т, Будинок Уряду (всі - арх. А. Алхазов), готель "Дагестан" (арх. Г. Грімм), драм, театр (арх. Г. Мовчан та ін.), усі - в Махачкалі.
На території Даг. АРСР збереглися кераміка періоду енеоліту, наскельні зображення часів бронзи; статуетки. До 6-10 ст. належать кам'яні зображення левів, барсів, ювелірні вироби. З 11 ст. в аулі Кубані почали виготовляти бронзові посудини, прикрашені гравірованими сюжетними сценками. Пізніше, з посиленням впливу ісламу, в декорі металевих і керамічних посудин почав переважати геом. і рослинний орнамент. За рад. часів розвиваються всі традиційні види декоративно-ужиткового мистецтва. Широко розвинуте килимарство. Серед відомих майстрів нар. мистецтва: А. М. Абдурахманов, І. А. Абдулаєв, Г. М. Магомедов. Виникли станковий лсивопис (М. А. Джемал, X. М. Курбанов), скульптура (X. Н. Аскар-Сариджа, А. М. Ягудаєв), графіка (С. М. Салаватов, К. А. Мурзабеков). У 1959 в Даг. АРСР відкрито Худож.-промислове уч-ще ім. М. Джемала. Музика Д. характеризується багатством тем і жанрів, ладово-інтонаційних зворотів і ритміки. В муз.-поетичній творчості народів Д. поширений героїчний епос, обрядові, побутові, трудові, любовно-ліричні та ін. жанри. Танц. музика відзначається мелодійною яскравістю, ритмічною гостротою, різноманітністю форм (лезгинка, танці різних народностей). Муз. інструменти: духові - зурна, ду-дук, балабан, кшул; струнно-щипкові - агач-кумуз, тамур; смичкові - кеманча, чагана; однорядна гармоніка; ударні- гавал та ін. За Рад. влади розвивається профес. муз. мистецтво. Серед композиторів- Г. Гасанов (перша даг. опера "Хочбар", 1937), С. Ага-бабов, Н. Дагіров, С. Керімов, М. Кажлаєв, III. Чалаєв; виконавців: співачки - нар. арт. Даг. АРСР П. Нуцалова, А. Ібрагімова, нар. арт. РРФСР Р. Гаджієва; інструменталістів - засл. арт. РРФСР У. Абубакаров, засл. арт. Даг. АРСР К. Магомедов. Муз. колективи та організації: симф. оркестр (засн. 1932), оркестр нар. інструментів (засн. 1937), ансамбль пісні й танцю народів Д. (засн. 1935; гастролював на Україні, востаннє 1975), філармонія. Театр Д. бере початок у численних старод. обрядах, іграх і нар. святах народів Д. Здавна відоме мист. "пехлеванів" (акробатів, канатохідців, жонглерів, "домбаїв" - нар. коміків). У 1908-16 виникли аматорські театр, гуртки в аулах. Перша нац. п'єса - "Лудильники" Г. Саїдова. В 1918-20 драм, гуртки ставили п'єси 3. Батирмурзає-ва. Профес. театр Д. створено після встановлення Рад. влади. В 1930 в Махачкалі засн. Кумицький муз.-драм. театр ім. А. Салава-това, 1935 в Кумуху - Лакський драм. театр ім. Е. Капієва, в Дер-бенті - Лезгинський драм. театр ім. С. Стальського, в Буйнакську - Аварський муз.-драм. театр ім. Г. Цадаси. В республіці працюють також: Рос. Драм. театр ім. М. Горького (засн. 1924), Театр ляльок (засн. 1943), обидва- в Махачкалі, та ін. Драматурги - А. Салаватов, Р. Фатуєв, М. Алієв, Г. Рустамов, А. Аджаматов, А. Курбанов, Р. Гамзатов, M. Сулі-манов та ін. Серед театр. діячів - нар. арт. СРСР Б. Мурадова, нар. арт. РРФСР X. Магомедова, 3. Набієва, А. Курумов, М. Кухма-зов, нар. арт. Даг. АРСР ПІ. А6дуллаєв, М. Абдулхаліков, Т. Гаджієв, ПІ. Кухмазова, А. Магаєв та ін. В Д. здавна розвинуте циркове мист. Відома група акробатів і канатохідців "Цовкра" під керівництвом нар. арт. РРФСР Т. Абакарова і Я. Гаджикурбанова (1936 закінчили Київ. циркову майстерню). Г. Г. Хапмурзаєв (література).
Літ.: Ленін В. 1. Товаришам комуністам Азербайджану, Грузії, Вірменії, Дагестану, Горської Республіки. Повне зібрання творів, т. 43; История Дагестана, т. -і. M., 1967 - 69; Гаджиев В. Г. Роль России в истории Дагестана. М., 1965; Даниялов А. Д. Строительство социализма в Дагестане. 1921 - 1940 гг. М., 1975; Советский Союз. Европейский Юго-Восток. М., 1968; Советскому Дагестану 50 лет. Махачкала, 1971; Сергеева К. П. Население Дагестана. Махачкала, 1973; Эффективность сельскохозяйственного производства. Махачкала, 1974; История дагестанской советской литературы, т. 1-2. Махачкала, 1967; Вопросы дагестанской литературы, ч. 1-2. Махачкала, 1969 - 73; Искусство Дагестана. Махачкала, 1965; Якубов М. А. Очерки истории дагестанской советской музыки, т. 1. Махачкала, 1974.
