Нахічеванська АРСР — у складі Аз. PCP. Утворена 9.II 1924. Розташована на Пд. Закавказзя. На Пн. та Сх. межує з Вірменською PCP (територія якої відокремлює її від осн. частини Аз. PCP), на Пд. Зх.— частина лерж. кордону з Іраном і Туреччиною. Поділяється на 6 адм. районів, має 3 міста й 3 с-ша міськ. типу.
Природа. Рельєф переважно гористий (75% території лежить на вис. понад 1000 м над р. м.). На Сх.— Зангезурський (вис. до 3904 м, г. Капиджиг), на Пн.— Даралагезький хребти. На Пд. Зх. невеликі рівнини (вис. 600— 1000 м). Корисні копалини: кам. сіль, буд. сировина — туф, мармур, травертин; поліметалеві руди, численні (бл. 200) мінеральні джерела. Клімат різко континентальний, посушливий. Пересічна т-ра січня —6° (в долинах) та —14° (в горах), липня — відповідно 4-28° та від +25 до +5°. Опадів в долинах 190—300 мм, в горах — 300— 600 мм. Вздовж пд.-зх. кордонів тече найбільша ріка республіки — Аракс (бас. Кури), на тер. республіки — його ліві притоки: Арпачай, Нахічеванчай, Гілянчай та ін., які мають велике гідроенерг. та меліоративне значення. Грунти в долині Араксу та на рівнинах сіроземні, лучні сіроземні, подекуди засолені. В горах та передгір'ях — гірсько-каштанові, гірсько-лісові, гірсько-лучні дернові. Рослинність на рівнинах полиново-кураєва напівпустельна, в горах — гірсько-степова, лучно-степова, субальпійська та альпійська.
Населення. Осн. населення — азербайджанці. Живуть також вірмени, курди, росіяни. Пересічна густота нас.— 44 чол. на 1 км2 (1980). Міське населення становить 26%. Найбільше місто — Нахічевань.
Історія. Найдавніші пам'ятки перебування людини на тер. Нахіч. АРСР належать до епохи неоліту. З 8 ст. до н. е. до 18 ст. ця територія входила до складу різних, спочатку рабовласницьких (Мідія, д-ва Ахеменідів), а потім феод. д-в. У серед. 18 ст. виникло незалежне Нахіч. ханство, яке за Туркманчайським договором 1828 було приєднано до Росії. Це благотворно вплинуло на дальший розвиток економіки і культури краю. Проте трудящі зазнавали подвійного гніту царських урядовців і місц. феодалів. Напередодні та в роки революції 1905—07 в Росії в краї посилився сел. рух, подекуди він набував характеру збройних ви
ступів за землю. В той час виникли с.-д. осередки (в містах Нахічевані, Джульфі та ін.), революц. роботу серед населення вели відділення с.-д. групи "Гуммет" ("Енергія"). Після Лютн. революції 1917 в Нахічевані, Джульфі, на залізнич. ст. Шахтахти виникли Ради, але влада фактично перебувала в руках органу бурж. Тимчасового уряду — Особливого Закавказ. к-ту, а з листопада 1917 — адміністрації контрреволюц. бурж.-націоналістичного Закавказ. комісаріату. В червні Нахічевань окупували турецькі, а в листопаді — англ. війська. В липні 1920 трудящі краю звернулися до уряду РрфСР і Аз. pcp з проханням про допомогу у визвольній боротьбі, яку було подано частинами 11-ї Червоної Армії. 28.VII 1920 в краї проголошено Рад. владу, створено ревком. Того самого дня утворено Нахіч. Рад. Соціалістичну Республіку. На поч. 1921 на І крайовій парт. конференції обрано Нахіч. обком Компартії Азербайджану. В лютому 1923 утворено Нахіч. авт. край у складі Аз. PCP, перетворений 9.II 1924 на Нахіч. АРСР. За роки Рад. влади в республіці створено соціалістичну пром-сть, багатогалузеве колг. с. г., здійснено культур. революцію. Виросли нац. кадри робітн. класу і нар. інтелігенції. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 трудящі республіки виявили мужність і героїзм на фронті і в тилу. З чол. удостоєно звання Героя Рад. Союзу, тисячі трудящих нагороджено орденами й медалями. В післявоєнний час економіка і культура республіки продовжують розвиватися. Нахіч. АРСР нагороджено орденами Леніна (1967), Дружби народів (1972) і Жовтневої Революції (1974).
Народне господарство спеціалізується на виробн. продукції легкої та харч. пром-сті (базуються в основному на місц. сировині), на вирощуванні тех. культур, виноградарстві та тваринництві. Електроенергія надходить з електро-енерг. системи Закавказзя та від ГЕС, збудованих на Араксі. Розвинута добувна пром-сть (Пара-гачайський молібденовий, Гюмюшлинський свинцево-цинковий, Нахічеванський соляний рудники). Машинобудування і металообробка представлені Нахічеванським електротех. з-дом, Шахбузьким авторем. з-дом та ін. Підприємства по виробн. буд. матеріалів, зокрема цінного облицювального каменю. Серед галузей легкої пром-сті провідне місце посідає шовкова— пром. комплекс з шовкомотальним та шовкоткацьким напрямами (Ордубад); діють також Іллічівський бавовноочисний з-д, Нахічеванська швейна ф-ка; підприємства по виготовленню трикот. виробів, взуття. Осн. галузі харч. пром-сті: виноробна (вин-заводи в Нахічевані, Шахбузі, Абракунісі та ін.), виробн. мінеральних вод (Бадамлинський та Сірабський з-ди), консервна (Ордубад), тютюново-ферментаційна (Нахічевань), м'ясо-мол. (м'ясокомбінат і молочний з-д в Нахічевані) та безалкогольних напоїв. У Нахічевані — меблева ф ка. В 1979 в республіці було 37 радгоспів та 35 колгоспів. Землеробство — на зрошуваних землях. Посівна площа всіх с.-г. культур — 30,1 тис. га (1979). Вирощують зернові, бавовник, тютюн, виноград, овоче-баштанні культури. Садівництво. Тваринництво спеціалізується на вівчарстві м'ясо-вовнового та скотарстві м'ясо-мол. напрямів. Поголів'я (тис, 1980): великої рогатої худоби — 42,4, овець і кіз — 147,2. Розводять овець породи балбас — найпродуктивнішу породу в Аз. PCP. Шовківництво. Вздовж держ. кордону проходить з-ця Баку — Єреван (187 км) з відгалуженням на Іран (через ст. Джульфа). Розвинута мережа автошляхів. В Нахічевані — аеропорт. На тер. республіки — бальнеологічний курорт Бадамли, численні мінеральні джерела, лікувальні місцевості Сіраб, Нагаджир.
А. М. Гаджізаде.
Культура. До встановлення Рад. влади на тер. сучасної Нахіч. АРСР існувало 45 поч. шкіл (бл. 2 тис. учнів). Неписьменні становили 96% нас. За роки Рад. влади трудящі досягли значних успіхів у галузі культури. В 1979/80 навч. p. у республіці було 218 загальноосв. шкіл (71,6 тис. учнів), 4 серед. спец. навч. заклади (1,7 тис. учнів), 5 профес.-тех. уч-щ (2,1 тис. учнів), Пед. ін-т ім. Ю. Мамедалієва (2,3 тис. студентів). Працюють нахічеванський науковий центр АН Аз. PCP "Каспій", відділення Ін-ту наук.-тех. інформації Аз. PCP, усі — в Нахічевані, у Шахбузькому р-ні — астр. експедиція Шемахинської астрофіз. обсерваторії АН Аз. PCP. У республіці налічується 242 масові б-ки (1,6 млн. одиниць зберігання), 223 клубні заклади, 175 кінотеатрів і кіноустановок з платним показом; Муз.-драм. театр ім. Дж. Мамедкулізаде — в Нахічевані, 4 держ. музеї: Істор. музей Нахіч. АРСР, Музей л-ри Азербайджану, обидва — в Нахічевані, та ін. Виходить респ. газ. "Совєт Нахічевані" й "Советская Нахичевань" азерб. і рос. мовами, а також 5 районних газет. Місц. радіомовлення ведеться азерб., вірм. та рос. мовами. Ретранслюються програми Центр. і Респ. телебачення, радіопрограми з Москви і Баку. Телецентр — у Нахічевані.
До Великої Жовтн. соціалістич. революції на території сучас. Нахіч. АРСР жили і творили азерб. письменники Дж. Мамедкулізаде, Гусейн Джавід, Мамед Taгi Сідгі, Е. Султанов, Алі Кулі Гамкусар. В 1925 було організовано відділення літ. т-ва "Червоні пера", створеного в Баку, 1927 — Азербайджанську Асоціацію пролет. письменників, що з 1932 стала відділенням Спілки письменників Аз. PCP. З 1933 виходить "Адабіят газетаси" ("Літературна газета"). Письменники 20—30-х pp. Е. Абасов, М. Насирлі, М. Джафаров, М. Акпер, А. Садик, А. Кязим, М. Рагіб, М. Гусейнов та ін. відображали у своїх творах життя республіки. В роки Великої Вітчизн. війни з патріотичними творами виступали М. Тарвердієв, Н. Нагієв, А. Матодун, І. Сафар-лі. Відомі сучасні поети—Г. Азим, А. Махмуд, К. Агаєва, В. Касу-мова; прозаїки Г. Разі, Г. Ібрагімов; драматурги А. Юсифлі, А. Аббаскулієв та ін. На тер. Нахіч. АРСР збереглися залишки циклопічних споруд кін. 2 — 1-го тис. до н. е., середньовічні мавзолеї (в Нахічевані, Джу-зі, Карабаглярі), житл. будинки в Ордубаді (16—19 ст.). За рад. часу в Нахіч. АРСР споруджено численні житл., громад, й пром. будівлі, реконструйовано архіт. пам'ятки. В Нахічевані жив і працював один з основоположників реалістичного живопису Азербайджану Б. Ш. Кешерлі. Найпоширеніші види декор.-ужиткового мист.— ткацтво, килимарство, вишивання перлами й бісером, візерунчасте плетіння, худож. обробка металу, різьблення на дереві.
Поширені нар. пісні (трудові, побутові, героїчні), хороводні пісні-танці (напр., "Ялли"). Муз. інструменти: духові — зурна, баламан; ударний — нагара; старовинний інструмент — тулум. У 1938 відкрито дит. муз. школу. Працюють ансамбль пісні і танцю "Араз" (з 1959), оркестр нар. інструментів (з 1966), муз. школи. У кін. 19 ст. в Нахічевані було створено аматорську трупу. Значну роль у становленні профес. театру в Нахіч. АРСР відіграли письменник Дж. Мамедкулізаде, азерб. режисер Г. Араблінський. У 1923 в Нахічевані створено Держ. Драм. театр (реорганізований 1962 в Муз.-драм. театр ім. Дж. Мамедкулізаде). Для діяльності колективу велике значення мала участь в його роботі видатних азерб. акторів М. Алієва, С. Рухулли, А. Шаріфзаде та ін. В репертуарі театру — п'єси М. Ахундова, Дж. Джабарли, Д. Меджнунбекова, С. Вургуна, Ш. Курбанова, Г. Ібрагімова та ін., твори рос. класичної та зарубіжної драматургії. Серед театральних митців — народні артисти Аз. PCP Е. Ах-вердієв, І. Гамзаєв, М. Кулієв, І. Мусаєв.
Літ. див. до ст. Азербайджанська PCP.
H. Г. Джафаров(освіта, преса).
