Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow чмир-чюр arrow ЧУВАСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

ЧУВАСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Чувашія — у складі РРФСР. Утворена 24.VI 1920 як Чуваська а. о., 21.IV 1925 перетворена на авт. республіку. Розташована на сході Сх.-Європейської рівнини. Поділяється на 24 райони, має 9 міст і 6 с-щ міськ. типу.

Природа. Майже вся територія Ч. лежить на правобережжі Волги, в межиріччі Сури і Свіяги. Правобережжя зайняте відрогами При-волзької височини, її найбільш підвищеною частиною — Чуваським плато, лівобережжя рівнинне. Корисні копалини: горючі сланці, торф, фосфорити, мінеральні буд. матеріали. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —12,7°, липня +18,9°. Опадів 400—500 мм на рік. Всі ріки Ч. належать до бас. Волги, найбільша — Сура. Багато озер, Чебоксар, водосховище. Значна частина Ч. розташована в зоні широколистяних лісів, південно-західна — в зоні лісостепу, північна — в зоні тайги. Переважають дерново-підзолисті та сірі лісові грунти, на Пд. Сх.— вилугувані чорноземи. Під лісом (сосна, ялина, береза, дуб, липа) 32 % тер. республіки. Населення. Осн. населення — чуваші (887,7 тис. чол., або 68,4 %; 1979, перепис). Живуть також росіяни (26%). татари (2,9%), мордва (1,6 %) та ін. Пересічна густота нас.— 71,7 чол. на 1 км2 (1984). Міське населення становить 51 % (1983). Найбільші міста: Чебоксари, Алатир, Канаш.

Історія. На тер. Ч. збереглися пам'ятки серед. палеоліту, мезоліту, а також неоліту, в кін. якого тут з'явилися фінно-угор. племена. В 10 ст. склалося перше держ. утворення Серед. Поволжя — Булгарія, яку в 40-х рр. 13 ст. було включено до складу Золотої орди. В 15 ст. сформувалася чу-вас. народність. Чуваші підпали під владу Казанського ханства. В 1551 вони добровільно увійшли до складу Росії, що мало для них прогресивне значення. З 20-х рр. 18 ст. чувас. селяни перебували на становищі державних селян (на поч. 19 ст. 1/4 частину їх перетворено на удільних селян). У серед. 18 ст. чувашів було насильно християнізовано. Чувас. селяни були учасниками сел. воєн під проводом С. Т. Разіна (1667—71), О. І. Пугачова (1773—75). В кін. 19 — на поч. 20 ст. певного розвитку набула капіталістична пром-сть. У розвитку освіти в краї велику роль відіграли І. М. Ульянов та І. Я. Яковлєв. У 1902—04 в Ч. виникли перші марксистські гуртки. В період революції 1905—07 в Росії в ряді пунктів Ч. діяли більшовицькі групи, відбувалися виступи трудящих. Після повалення самодержавства (лютий 1917) в Ч. виникли Ради. Рад. владу встановлено протягом листопада 1917 — травня 1918. 24. VI 1920 в складі РРФСР утворено Чув. а. о., перетворену 21.IV 1925 на Чув. АРСР. За роки Рад. влади в Ч. було ліквідовано екон. і культур. відсталість, проведено колективізацію с. г. Сформувалася чувас. соціалістична нація. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 трудящі Ч. разом з ін. народами СРСР самовіддано боролися проти нім.-фашист. загарбників. 54 тис. воїнів з Ч. нагороджено орденами й медалями, 75 воїнів удостоєно звання Героя Рад. Союзу. В післявоєнні роки Ч. досягла нових успіхів. Республіку нагороджено орденами Леніна (1935), Жовтневої Революції (1970), Дружби народів (1972).

Народне господарство. За роки соціалістичного будівництва Ч. стала республікою з розвинутою багатогалузевою пром-стю та високо-механізованим с. г. Електроенергетика представлена ТЕЦ в Чебоксарах, Новочебоксарську, Алатирі, Канаті, Шумерлі, будується (1984) Чебоксарська ГЕС на Волзі. Створені й успішно розвиваються машинобудування та металообробка (виробн. реле, контакторів, магнітних станцій, електровимірювальних приладів, спеціалізованих автомобілів та автофургонів, промислових тракторів, запасних частин до тракторів та автомобілів, електронавантажувачів тощо). Найбільше підприємство галузі — Чебоксарський завод пром. тракторів. Хім. пром-сть спеціалізується на виробн. отрутохімікатів, барвників, полімерних виробів, продукції побутової хімії. Розвивається легка (бавовняна, трикот., швейна, взут.; нац. вишивка), харч., лісова та деревообр. пром-сть. Центр буд. індустрії — Новоче-боксарськ (виробн. збірного залізобетону, цегли, керамзиту, буд. конструкцій). Сільське г-во зерново-тваринницького напряму. Вся посівна площа 1984 становила 841,0 тис. га, з них 40 тис. га меліорованих земель, у т. ч. 15 тис. га зрошуваних. Провідне місце в рослинництві займають зернові (пшениця, жито, ячмінь, овес). Ч.— важливий хмелярський район РРФСР. Вирощують також картоплю, коноплі, льон і кормові культури. Тваринництво м'ясо-мол. напряму. Поголів'я (тис, 1984): великої рогатої худоби ;— 547,2, свиней — 585,7, овець і кіз — 459,4. Розвинутий залізничний (з-ці Москва — Казань, Чебоксари — Канаш — Рузаївка) та ав-томоб. транспорт. Судноплавство по Волзі й Сурі. У Чебоксарах — аеропорт.

І. О. Маркелов

Культура. В 1914/15 навч. р. на тер. Ч. було 463 загальноосв. ніколи (29,9 тис. учнів) і 2 серед. спец. навч. заклади (140 учнів). В 1983/84 навчальному році в Чув. АРСР діяло 687 загальноосв. шкіл (213,3 тис. учнів), 26 серед. спец. навч. закладів (24,9 тис. учнів), 38 профес.-тех. уч-щ (18,3 тис. учнів), три вищі навч. заклади — Чуваський університет імені І. М. Ульянова, с.-г. і пед. ін-ти (18,3 тис. студентів), а також філіал Моск. кооперативного ін-ту (всі — в Чебоксарах). Працюють Н.-д. ін-т мови, л-ри, історії та економіки, Всесоюзний н.-д. проектно-конструкторський і технологічний ін-т релебудування, проектно-конструкторський і технологічний ін-т "Промтрактор", Чувас. лабораторія н.-д. ін-ту нац. шкіл М-ва освіти РРФСР та ін. У республіці — 749 масових б-к (фонд — понад 10,1 млн. одиниць зберігання), 1144 клубні заклади, 1117 кіноустановок з платним показом, 6 держ. театрів, філармонія, З музеї, серед них 2 республіканські — Чувас. худож. галерея та Чувас. краєзнавчий музей (обидва — в Чебоксарах). Позашкільні заклади: 29 палаців і будинків піонерів, 8 станцій юних техніків, 5 станцій юних натуралістів, екскурсійно-туристська станція, 42 піонерські табори, 50 дит. спорт. шкіл. Виходять 4 респ. газети — "Советская Чувашия", "Молодой коммунист" і чувас. мовою "Коммунізм ялавё" ("Прапор комунізму") та "Піонер сассі" ("Клич піонера"), 21 районна, 1 міська; 5 журналів — чувас. мовою "Таван Атал" ("Рідна Волга"), "Ялав" ("Прапор"), "Хатёр пул" ("Будь готовий"), "Капкан" ("Капкан"), "Блокнот агитатора" (рос. і чувас. мовами). Працює Чувас. державне книжкове вид-во. Транслюються програми Всесоюзного радіо і Центр. телебачення. Програми місц. радіомовлення й телебачення ведуться чувас. і рос. мовами.

В чувас. усній нар. творчості значне місце займають епічні сказання, істор. і побутові пісні й перекази, казки, легенди. Перші записи зразків чувас. фольклору належать до 18 ст. В серед. 19 ст. почалася діяльність першого чувас. письменника — історика, фольклориста і етнографа С. Михайлова. В 70-х рр. 19 ст. на основі закладеної просвітителем І. Я. Яковлєвим нової писемності зародилась оригінальна нац. л-ра. Перші її діячі — М. Федоров, І, Юр-кін. На поч. 20 ст. зароджується революц.-демократична поезія. В цей час виступили сатирик і драматург М. Акимов, поет-демократ К. Іванов, драматург і композитор Ф. Павлов, поети М. Шубоссінні, М. Шелебі, поет-революціонер Тайр Тимки. Широкого розвитку набула чувас. л-ра після Великої Жовтн. соціалістич. революції. В роки громадян. війни створені пісні Г. Тал-Мрзи, вірші і новели І. Ахаха, революц. патріотична лірика основоположника чувас. рад. л-ри М. Сеспеля, поеми І. Тхті, п'єси Ф. Павлова. Гол. теми чувас. л-ри 20— 30-х рр.— громадян. війна, соціалістич. перетворення міста і села. В цей період з'явилися твори Н. Васянки, С. Фоміна, С. Ельгера, І. Максимова-Кошкинського, М. Трубіної, П. Осипова, І. Мучі, П. Хузангая, В. Мітти, В. Краснова-Аслі, Л. Агакова, Я. Ухсая, І. Івника, О. Талвіра, О. Алги, М. Ільбекова, С. Шавли, О. Калгана, В. Паймена, М. Уйпа, А. Есхеля. У роки Великої Вітчизняної війни чувас. письменники виступали з патріотичними творами. В повоєнні і 50—70-і рр. чувас. л-ра збагатилася творами, гол. теми яких — бойові, трудові подвиги рад. людей, боротьба за мир, дружба народів (прозові твори О. Артем'єва, С. Аслана, В. Садая, Д. Кібека, К. Турхана, В. Алендея, А. Ємельянова, М. Юхми, Г. Краснова; вірші Ю. Семенова, О. Галкіна, В. Давидова-Анатрі, Г. Єфімова, Р. Сарбі, п'єси М. Терентьєва та ін.). В галузі літературознавства і критики працювали і працюють М. Сироткін, І. Кузнецов, В. Долгов, М. Дєдушкін, В. Канюков, Г. Хлебников, Є. Владимиров. Чувас. мовою видано твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, ряду укр. рад. письменників. Укр. тематика посіла значне місце у творчості М. Сеспеля, який жив на Україні, а також П. Хузангая, Я. Ухсая. Укр. мовою видано твори К. Іванова, М. Сеспеля, О. Талвіра та ін., а також збірки творів чувас. письменників "Весняний вітер" (1961), "Оповідання чуваських письменників" (1964). М. Сесиелю присвятив роман "Сеспель" Ю. Збанацький. Спілка письменників — з 1934. На тер. Чув. АРСР відкрито архе-ол. пам'ятки — городища, с-ща з залишками землянок, зрубів, глинобитних будинків, могильники, кургани фатьянівської культури, зрубної культури й абашевської культури, поселення волзьких булгар 10—12 ст. (замок у с. Тігашево, с-ща у басейнах Були, Цивілі і Сури, містечко біля с. Велика Таяба). Після добровільного входження краю до Рос. д-ви (серед. 16 ст.) почалися забудова населених пунктів (Ала-тир, Чебоксари, Цивільськ, Яд-рін), які перетворювалися на міста; спорудження будівель за типом рос. архітектури (зокрема, у Чебоксарах— Введенський собор, 1657, житл. будинки 17—18 ст.). Для нар. чувас. житла характерні кліть з окремим входом та "лась"

— літнє житло. Окремі частини житла оздоблювали рельєфним, накладним або ажурним різьбленням з геом. та рослинним візерунком. Серед споруд рад. часу — Будинок Рад (1940, арх. М. Базилевич), с.-г. ін-т (1957, арх. Є. Калашникова), Чувас. муз.-драм. театр (1961, арх. О. Максимов), палац культури "Електрик" (1964, арх. О. Корольков), Музей В. І. Чапаєва (1980, арх. М. Суслов та ін.), торговельний центр (1982, арх. Н. Кудрявцева та ін.), усі — в Чебоксарах. Чувас. орг-ція Спілки архітекторів СРСР — з 1960. В Ч. здавна розвинуті різні види нар. декоративно-ужиткового мистецтва (візерунчасте ткацтво, вишивання, виготовлення виробів з бісеру тощо). В рад. час розвинулися живопис (М. Спиридонов, М. Сверчков, Ю. Зайцев), скульптура (Г. Спиридонов). Серед сучас. живописців — М. Овчинников, М. Карачарсков, Р. Федоров, П. Григор'єв, В. Гурін; графіків — В. Агєєв, В. Ємельянов; скульпторів — Ю. Ксенофонтов та ін. У 1933 було створено Спілку рад. художників Чув. АРСР (з 1968 — Спілка художників Чув. АРСР).

Нар. пісні одноголосі, засн. на пентатоніці. Муз. інструменти: шахлич (дудка), шапар і сарнай(волинки), кесле (гуслі), вархан і палнай (язичкові), парапан (барабан), ханкарма (бубон); увійшли в побут скрипка і гармонь. Профес. музика розвивалася після Великої Жовтн. соціалістич. революції. Перші чувас. композитори — Ф. Павлов, С. Максимов, В. Воробйов, Г. Дисков. Внесок у розвиток вокальної, вокально-симфонічної, симфонічної музики, муз.-сценічних жанрів зробили Ф. Лукін, Г. Хірбю, Г. Лебедєв, А. Тогаєв, Ф. Васильєв, В. Ходяшев, О. Асламас, А. Токарєв, М. Алексєєв, О. Васильєв. Серед виконавців — співаки І. Васильєв, засл. артисти Чув. АРСР А. Токсіна, А. Казакова, засл. артисти РРФСР і нар. артисти Чув. АРСР Т. Чумакова, М. Денисов; хорові диригенти Ф. Павлов, засл. діяч мистецтв Чув. АРСР В. Воробйов, нар. арт. РРФСР Ф. Лукін, засл. діяч мист. РРФСР Г. Лебедєв, нар. арт. Чув. АРСР А. Орлов-Шузьм. Муз. колективи: Чуваський муз. театр (1959), філармонія (1936), Держ. ансамбль пісні і танцю Чув. АРСР (1924), хор Чувас. радіо і телебачення (1943). Спілка композиторів Чув. АРСР — з 1940. Елементи драм. мистецтва чувашів були у фольклорі, іграх і обрядах. Перший чувас. профес. драм. театр було створено 1918 в Казані групою студентів, червоноармійців і службовців. Цей колектив дістав назву Чувас. рад. пересувного театру (з базою в Казані). Серед засновників колективу — І. Максимов-Кошкинський (згодом драматург, відомий Театр. діяч), Н. Осипов, К. Васильєв та ін. Театр стимулював розвиток нац. драматургії. На його сцені поставлено перші чувас. п'єси — "Передчасна смерть" М. Акімова-Аруя, "В суді" Ф. Павлова та ін., рос. та зарубіжних авторів. Після створення Чув. а. о. (1920) Чувас. рад. пересувний театр з Казані був переведений у Чебоксари (з 1933 академчнил; з 1959 — Чувас. муз.-драм. театр ім. К. В. Іванова).

В 1969 з його колективу виділився Муз. Театр. а драм. колектив почав називатися Чувас. академічним театром драми ім. К. В. Іванова. В репертуарі різних років п'єси нац. драматургів — П. Оси-пова ("Кужар"), В. Ржанова ("Ентип"), класиків л-р народів СРСР (в т. ч. української — Т. Шевченко, І. Франко), зарубіжних, рад. авторів (М. Горький, М. Островський, О. Корнійчук). В 1947 вперше на чуваській сцені створено образ В. І. Леніна у виставі "Людина з рушницею" М. Погодіна (в ролі В. І. Леніна — нар. артист СРСР Б. Алексєєв). Серед акторів — нар. артисти СРСР А. Ургалкін, В. Кузьміна, нар. артисти РРФСР В. Родіонов, В. Яковлев, нар. артист Чув. АРСР Л. Родіонов та ін. В Ч. працюють також Рос. драм. театр (засн. 1922), Чувас. ТЮГ (засн. 1933), Театр ляльок (засн. 1943), всі — в Чебоксарах, театри в ін. містах республіки.

М. В. Шутін (освіта), П. М. Чичканов (література).

Літ.: История Чувашской АССР, т. 1 — 2. Чебоксары, 1966—67: Очерки истории Чувашской областной организации КПСС. Чебоксары, 1974; Чувашской АССР —60 лет. Чебоксары, 1980; Ургалкина Н. А. Художники Чувашии. Л., 1978.

чуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

чуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

чуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaчуваська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази