Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow У-українська arrow УДМУРТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

УДМУРТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Удмуртія — у складі РРФСР. Утворена 4.ХІ 1920 як Вотська а. о. (з 1932 — Удмуртська); 28.XII 1934 перетворена на автономну республіку. Розташована в Передураллі, в межиріччі Ками і Вятки. В У.— 25 районів, 6 міст, 15 селищ міського типу.

Природа. Поверхня У.— погорбована рівнина, розчленована річковими долинами. На Пн.— Верхньокамська височина (вис. до 330 м), на Пд.— невеликі Можгинська та Сарапульська височини, зх. частина республіки низовинна. Корисні копалини: нафта, торф. вугілля, буд. матеріали (кварцові піски, глини, вапняки та ін.). В У. багато мінеральних джерел, є лікувальні грязі (Варзі-Ятчі). Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня від —15,5° на Пн. до —14,2° на Пд., липня — відповідно від + 17,5 до + 19,2°. Опадів 400—600 мм на рік. Найбільша ріка — Кама. Ріки басейну Ками— Сіва, Іж, Вятка, Чепця, Кільмезь; Воткінське водосховище. Переважають дерново-підзолисті грунти, на Пд. та Пд. Сх. — сірі лісові, на Сх.— слабопідзолисті, на Зх.— болотні грунти, по долинах річок — алювіальні. Під лісом (ялина, модрина, сосна, осика, береза, липа) — 47,5 % території. Проводяться значні роботи по лісонасадженню, особливо хвойних порід. Населення. Корінне населення — удмурти. Живуть також росіяни, татари, українці та ін. Пересічна густота нас.— 36,5 чол. на 1 км2 (1983). Найгустіше населена пд. частина республіки. Міське населення становить 68 % (1983). Найбільші міста: Іжевськ, Сарапул, Воткінськ, Глазов.

Історія. Предки сучас. удмуртів здавна жили в межиріччі Вятки і Ками. Частина У. (у нижніх течіях Ками і Вятки) в 10—12 ст. входила до Булгарiї; після її падіння удмурти 1236—1552 перебували під ігом золотоординських ханів і в складі Казанською ханства. Пн. частина У. (серед. і верхня течії Вятки) входила до Вятської землі. В 1489 удмурти в її складі увійшли до Рос. д-ви. Прикамські удмурти 1552 добровільно прийняли рос. підданство. Остаточне входження усієї У. до Росії відбулося до 1558.

Приєднання У. до Росії, незважаючи на колоніальну політику царизму, мало прогресивне значення, воно прискорило процес екон. і культур. розвитку краю, сприяло складанню єдиної удм. народності. З 1724, після запровадження подушної податі, більшість сільс. населення У. стала державними селянами. Посилення феод. експлуатації викликало сел. виступи. Удмурти брали участь у повстаннях народів Поволжя, зокрема башкирів 1662—64, у сел. війнах під проводом С. Т. Разіна (1667—71) і О. І. Пугачова (1773—75), "картопляних бунтах". У 50—60-х рр. 18 ст. на тер. У. виникли перші пром. підприємства (Воткінський,

Іжевський, Камбарський та ін. металург. з-ди). Місц. с.-д. орг-ції створено 1902—03. Трудящі удмурти брали участь у революції 1905—07. У листопаді — грудні 1905 в Іжевську і Воткінську виникли Ради робітничих депутатів 1905. Рад. владу в Іжевську встановлено 27.Х (9.XI) 1917. До березня 1918 Ради виникли на всій тер. У. В червні 1918 1-й Все-рос. з'їзд удмуртів прийняв рішення про добровільне входження У. до складу РРФСР. У квітні 1919 тер. У. захопили колчаківські війська (див. Колчаківщина); Червона Армія визволила У. в червні 1919. 4.XI 1920 створено Вотську (з 1932 — Удм.) автономну область; 28.XII 1934 її перетворено на Удм. АРСР. За роки довоєнних п'ятирічок У. стала індустр.-агр. республікою. На селі переміг колг. лад. Успішно здійснювалася культур. революція. Удмурти сформувалися в соціалістичну націю. В період Великої Вітчизн. війни 1941—45 понад 60 тис. уродженців У. нагороджені орденами і медалями СРСР, бл. 100 чол. присвоєно звання Героя Рад. Союзу. В У. було евакуйовано, в т.ч. з України, ряд підприємств, що випускали оборонну продукцію. В післявоєнний час економіка і культура У. набули дальшого розвитку. Трудящі республіки в умовах розвинутого соціалістич. суспільства разом з усіма народами СРСР беруть активну участь у створенні матеріально-технічної бази комунізму.

Республіку нагороджено орденами Леніна (1958), Жовтневої Революції (1970), Дружби народів (1972).

М Н. Гришкіна.

Народне господарство. У.— республіка з розвинутою пром-стю, у т. ч. машинобудуванням і металообробкою, чорною металургією, та багатогалузевим сільським господарством. Енергетика У. базується на довізному (вугілля, нафтопродукти, газ) та місцевому (нафта, торф) паливі. Діють ТЕЦ в Іжевську, Сарапулі, Воткінську, Глазові, електроенергія надходить також з Воткінської ГЕС (Перм. обл.). Чорна металургія представлена об'єднанням "Іжсталь" в Іжевську (виплавка якісної сталі та виробництво прокату), ливарним виробництвом — в Іжевську та Воткінську. Розвинуто виробництво легкових автомобілів, мотоциклів, тепловозів, підшипників, папероробних машин, устаткування для нафтової, хім., деревообр. пром-сті, металорізальних верстатів, радіотех. виробів, мисливських та спорт. рушниць та ін. Осн. центри — Іжевськ, Воткінськ, Сарапул, Глазов. Розвивається лісова та деревообробна пром-сть. Заготівлі деревини — в пн. і зх. районах республіки. Підприємства меблевої (Іжевськ, Сарапул, Глазов, Можга), домобудівної (Ігра), деревообробної (Ува) пром-сті. В Іжевську — ф-ка по виробн. піаніно. Виробн. буд. матеріалів, у т. ч. скла. Легка пром-сть представлена льонообробною, швейною, шкіряно-взуттєвою, трикотажною; харчова — м'ясо-молочною, борошномельною, лікерно-горілчаною, пивоварною та ін. галузями. С. г- спеціалізується на розвитку скотарства мол.-м'ясного напряму, зернового г-ва та льонарства. Посівна площа 1982 становила 1,4 млн. га, у т. ч. під зерновими — 59,1%, під кормовими — 35,7%. Вирощують озиме жито, овес, пшеницю, гречку, ячмінь, льон, картоплю, овочі та ін. Садово-ягідні насадження. Крім скотарства, в республіці розвинуті свинарство, вівчарство та птахівництво. Поголів'я (тис, 1983): вел. рог. худоби — 625,6, свиней— 465,0, овець і кіз — 334,2. У 1982 введено в експлуатацію 2,64 тис. га зрошуваних та 2,61 тис. га осушених земель. Діють 30 спеціалізованих тваринницьких комплексів, 7 птахофабрик (1982). Удм. АРСР має розвинуту сітку залізничних і автомоб. шляхів. Більша частина перевезень здійснюється по з-цях, зокрема Казань — Можга — Агриз — Сарапул — Свердловськ. Судноплавство по

Камі (важливі пристані: Сарапул, Камбарка). У внутр. перевезеннях важливу роль відіграють автомоб. шляхи, які зв'язують Іжевськ з містами Глазов, Воткінськ, Сарапул, Можга, територією республіки проходить автомагістраль Казань — Іжевськ — Перм. Діє газопровід Міннібаєво — Іжевськ (з Тат. АРСР), республіку перетинають магістральні газо- та нафтопроводи. Розвинутий повітряний транспорт. С. І. Широбоков.

Культура. До Великої Жовтн. соціалісти. революції серед удмуртів було менше 14 % письменних, серед жінок-удмурток — всього 0,04 %. За роки Радянської влади в У. ліквідовано неписьменність. Радянська У.— республіка високо розвинутої соціалістичної культури. В 1981/82 навч. році у республіці налічувалося 851 загальноосвітня школа (217 тис. учнів), 27 серед.спец. навч. закладів (22,9 тис. учнів), 23 профес.-тех. уч-ща (10,2 тис. учнів), п'ять вищих навчальних закладів — Удмуртський університет імені 50-річчя СРСР, механічний, сільськогосподарський, медичний ін-ти в Іжевську та пед. ін-т у Глазові; в усіх вузах — 26,7 тис. студентів. Працюють н.-д. ін-т історії, економіки, мови та л-ри при Раді Міністрів Удмуртської АРСР, Фізико-технологічний інститут Уральського наук. центру АН СРСР, Удм. держ. с.-г. дослідна станція. В У. — 677 масових б-к (фонд — 10,7 млн. екз. книг і журналів, 1983), 1020 клубних закладів, 938 кіноустановок з платним показом, 5 театрів, філармонія, цирк, музеї: Респ. краєзнавчий — в Іжевську з філіалами в Глазові, Воткінську, Уві та Можзі, Сарапульський краєзнавчий музей з філіалом у Камбарці, Меморіальний будинок-музей П. І. Чайковського у Воткінську, Музей образотворчих мистецтв в Іжевську. В 1982 в республіці працювало 135 позашкільних закладів. Виходять чотири респ. газети: рос. мовою — "Удмуртская правда" і "Комсомолец Удмуртии", удм. мовою — "Советской Удмуртія" ("Радянська Удмуртія") та піонерська "Дась лу!" ("Будь готовий!"); 25 районних та міська, 20 багатотиражних газет заг. тиражем понад 500 тис. прим.; 2 журнали — "Пропагандист и агитатор" рос. мовою та "Молот" удмуртською мовою. Працює державне видавництво "Удмуртія". Республіканське телебачення та радіомовлення ведуть передачі російською та удм. мовами. Телецентр —в Іжевську. Удм. л-ра зародилася в 19 ст., після появи власної писемності на основі рос. графіки. В кінці19 ст. виступили поети Г. Верещагін, Г. Прокоп'єв, на поч.20 ст.— М. Можгін, К. П. Чайников (К. Герд), прозаїк Кедра Міт-рей (Д. І. Корепанов). Бурхливий розвиток удм. л-ри почався після Великої Жовтн. соціалістич. революції. В 20-х рр. переважала поезія, в якій романтизація дійсності змінилася реалістичним зображенням життя,—вірші М. Прокоп'єва, Д. Майорова, І. Дядюкова, Ашальчі Окі

(Л. Векшиної), К. Чайникова. Перші удм. п'єси в 20-х рр. мали агітаційний характер. Проза в ці роки дещо відставала від поезії і драматургії. Були опубліковані повісті і роман Кедра Мітрея. В 30-х рр. на перший план вийшла проза (твори Г. Медведєва, М. Коновалова,

Ф. Кедрова, П. Блинова та ін.). В поезії переважали вірші про соціалістичні перетворення на селі (М. Петров, Г. Гаврилов, Ф. Кедров,

П. Чайников). П'єси писали М. Петров, Г. Гаврилов та ін. Дит. л-ра представлена віршами і поемами Ф. Александрова, А. Клабукова та ін. У роки Великої Вітчизн. війни з патріотичними творами виступали

Ф. Кедров, С. Широбокое, Т. Шмаков, М. Лямін, Т. Архипов та ін. У повоєнне десятиліття про успіхи удмуртської літератури свідчать твори поетів A. Лужаніна, Н. Байтерякова, Г. Сабітова, І. Зоріна, М. Покчі-Петрова, Д. Яшина, прозаїків М. Петрова, М. Ляміна; п'єси Г. Гаврилова, С. Широбокова,B. Садовникова. У 2-й половині 50—70-х рр. з'явилися прозові твори Т. Архипова, Г. Красильникова, С. Самсонова, Г. Перевощикова, Р. Валішина, М. Васильєва, Є. Самсонова, В. Смирнова, С. Шихарєва та ін. В поезії 70-х рр. працювали Ф. Васильєв, А. Бєлоногов, О. Поскребишев, А. Уваров, В. Романов, А. Леонтьев, В. Івшин та ін., у драматургії — Г. Гаврилов, Л. Перевощиков, А. Бутолін, Є. Загребін, В. Садовников, М. Тронін, у дит. л-рі — Г. Ходирєв, Г. Симаков. Удм. мовою видано "Слово о полку Ігоревім", твори Т. Шевченка, Панаса Мирного, І. Франка, М. Коцюбинського, укр. рад. письменників. На Україні видано твори удм. письменників (Г. Красильникова, Г. Ходирєва та ін.). Спілка письменників — з 1934 На території У. знайдено численні худож. пам'ятки 1-го тис. до н. е. — 1-ї пол. 2-го тис. н. е. У 2-й пол. 17 ст. на території У. споруджували дерев'яні фортеці (Сарапул та ін.). З серед. 18 ст. навколо з-дів будували селища. З кін. 18 — поч. 19 ст. за ген. планами забудовувалися Глазов, Сарапул, Іжевськ, Воткінськ (арх. В. Гесте, С. Дудін, В. Петенкін, Ф. Росляков та ін.). В архітектурі будівель 1-ї пол. 19 ст. переважав стиль ампір. Нар. житло У.— зрубні будинки, оточені масивними мурами з брамами, оздобленими різьбленням з геом. та рослинним візерунком. Хати (корки) споруджували за типом рос. хати. Після Великої Жовтн. соціалістич. революції в архітектурі використовували форми конструктивізму, в 40—50-х рр.— класицизму (цирк, 1940—43, арх. П. Попов; ансамбль Пушкінської вул., 1953—59, арх. В. Орлов та ін.; всі в Іжевську). В 60—70-х рр. розроблено нові ген. плани Глазова, Сарапула, Воткінська, в містах створено нові житл. райони, споруджуються нові архітектурні ансамблі (адміністративно-культурний центр в Іжевську, з 1961, арх. Г. Александров). У 1948 створено Удмуртське відділення Спілки архітекторів СРСР.

В народному декоративно-ужитковому мист. поширені вишивка, візерунчасте ткацтво. У 20-х рр. 20 ст. з'явилося профес. образотворче мист. У 1920 в Іжевську було створено студію, яку очолив М. Балагушин. Серед сучасних митців відомі М. Косолапов, О. Холмогоров, П. Семенов, Д. Ходирєв, І. Нурмухаметов, Б. Постников, П. Йолкін. У 1939 створено Спілку радянських художників Удм. АРСР (з 1968 — Спілка художників- Удм. АРСР). Удм. музика розвивалася в контакті з мистецтвом фінно-угорських, тюркських і слов'янських народів. Пісні багатожанрові (обрядові, календарні, хороводно-танц. та ін., пізніше— рекрутські, батрацькі, пісні каторги й заслання). Музика засн. на діатонічних ладах. Інструм. музика представлена танц. награшами. Муз. інструменти: гуслі (крезь), сопілка (чип-чирган), флейта (узьи-гуми), пастушачий ріжок (тутектон), а також гармонь, балалайка, скрипка, гітара. Профес. музика почала розвиватися після Великої Жовтн. соціалістич. революції. Серед композиторів — М. Голубєв (музика до драм. вистав), М. Грєховодов (муз. комедія "Весілля", 1946), Г. Корепанов (опера "Наталь", 1961), Г. Корепанов-Камський (балет "Італмас", 1961, опера "Росіянка", 1967), Л. Васильєв (опера "Надія" . 1975), Ю. Толкач (симф.музика); серед диригентів — нар. арт. Удм. АРСР А. Мамонтов, засл. діячі мист. Удм. АРСР Г. Бехтерєв, Р. Анкудінова; співаків — нар. арт. РРФСР К. Ложкін, засл. артисти РРФСР Н. Зубков, Г. Титов. В Удм. АРСР працюють Держ. ансамбль пісні і танцю "Італмас" (з 1936), Хор Удм. радіо і телебачення (з 1933), муз. уч-ще (з 1933), Будинок нар. творчості (з 1936). В 1973 створено Спілку композиторів Удм. АРСР. До Великої Жовтн. соціалістич. революції профес. драм. театру в У. не було. Перші драм. вистави удм. мовою створені 1918. В 20-х рр. працювали пересувні нар. театри. В 1931 в Іжевську було відкрито Удм. драм. театр (з 1958 — муз.-драм., з 1974 драм. трупа знову працює як самостійний колектив). У 30-х рр. було організовано кілька колгоспно-радгоспних театрів: Алнашський (1934), Глазовський і Дебеський (обидва — 1936). В 1935 почав роботу Рос. драм. театр ім. В. Г. Короленка і респ. театр ляльок в Іжевську. В репертуарі Удм. драм. театру — твори нац. авторів (Г. Гаврилова, М. Петрова, Г. Красильникова, Є. Загребіна,

Л. Перевощикова, С. Широбокова), драматургів з ін. республік, зокрема з України (О. Корнійчука, М. Зарудного), і класика. В 1952 вперше на удм. сцені створено образ В. І. Леніна у виставі за п'єсою "Сім'я" І. Попова. Серед відомих діячів театр. мистецтва: засл. діяч мист. РРФСР

Г. Веретенников, засл. артисти РРФСР Н. Бакишева, В. Перевощиков, нар. артисти Удм. АРСР К. Гаврилова, В. Виноградова, А. Шклаєва,

М. Алешковський, Б. Безумов, Є. Романова. В 1944 засн. Удм. відділення Всерос. театр. товариства.

Г. С. Шишов (освіта), Ф. К. Єрмаков (література).

Літ.: Природа Удмуртии. Ижевск, 1972; Очерки истории Удмуртской АССР, т. 1—2. Ижевск, 1958—62; Вопросы истории Удмуртии, в. 1—2. Ижевск, 1974; Широбоков С. И. Удмуртская АССР. Экономико-географический очерк. Ижевск, 1969; Удмуртская литература. Ижевск, 1966; Ермаков Ф. К. Путь удмуртской прозы. Ижевск, 1975; Ермаков Ф. К. Творческие связи удмуртской литературы с русской и другими литературами. Ижевск, 1981; Народное искусство и художественные промыслы Удмуртии. Ижевск, 1980; Писатели, художники, композиторы Удмуртии. Краткий справочник. Ижевск, 1981.

удмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaудмуртська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази