Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Я-ям arrow ЯКУТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

ЯКУТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Якутія — у складі РРФСР. Утворена 27.IV 1922. Розташована на Пн. Східного Сибіру. На Пн. омивається морями Лаптєвих та Сх.-Сибірським. До складу Я. входять Новосибірські острови. Поділяється на 32 р-ни, має 10 міст і 65 с-щ міськ. типу.

Природа. Більшу частину Я. займають гірські системи та плоскогір'я. На Зх.— Середньосибірське плоскогір'я (заввишки 500—700 м), яке на Пн. обмежоване Пів-нічно-Сибірською низовиною, на Сх.— Центральноякутською рівниною. На Пд. Я. розташоване Алданське нагір'я (заввишки 650— 1000 м), на Пд. від нього — Становий хребет, на Пн.— Приленське плато. На правобережжі Лени — Верхоянський хребет, хребет Перського (висота до 3147 м, г. Перемога), між ними — Яно-Оймяконське нагір'я. На Пн. республіки — Яно-Індігірська й Колимська низовини, на Пн. Сх.— Юкагирське плоскогір'я. В надрах Я. є алмази (Якутський алмазонос-ний район), золото, ртуть, поліметалеві та залізні руди, вольфрам, флогопіт, кам. та буре вугілля, кам. сіль, апатити, природний газ; виявлено ряд районів, перспективних на нафту, є поклади буд. матеріалів та джерела мінеральних вод. Понад 40 % території Я. лежить за Полярним колом.

Клімат різко континентальний. Зима довга й сувора, малосніжна. Пересічна т-ра січня на арктичному узбережжі від — 28 до — 30°, на решті території — від —40 до —50°, в районі Верхоянська і Оймякона абс. мінімуми три —68° і —71° ("полюс холоду" Пн. півкулі). Літо коротке, пересічна т-ра липня на узбережжі становить + 2, +5°, в Центр. Я. +18, +19°. Опадів 150—200 мм на рік. Майже вся тер. Я. розташована в зоні поширення багаторічної мерзлоти, потужність якої досягає 600—800 м (максимальна до 1500 м). На ріках Я. багато поліїв. Усі ріки належать до бас. Пн. Льодовитого ок. Гол. з них — Лена (з притоками Алданом, Вілюєм, Ольокмою), Анабар, Оленьок, Яна, Індігірка, Колима. Багато озер. На більшій частині території Я.— мерзлотно-тайгові грунти, в гірських районах — мерзлотно-гірсько-лісові та гірсько-тундрові. Більша частина Я. (138 млн. га) вкрита лісами тайгового типу (даурська модрина, кедровий сланик, ялина, береза та ін.). На Пн.— лісотундра й тундра.

С. Є. Мостахов.

Населення республіки становлять якути, живуть також росіяни, українці, евенки, татари, евени, юкаг-ири, чукчі, білоруси та ін. Пересічна густота нас.— 0,3 чол. на 1 км2 (1984). Міське населення — 67 % (1984). Осн. міста: Якутськ, Мирний, Нерюнгрі.

Історія. Людина населяє тер. Я. з часів раннього палеоліту. В перші століття н. е. на тер. Я. прийшли предки евенків. У 10— 15 ст. Центр. райони Я. заселили предки якутів, які прийшли з Прибайкалля і частково асимілювали місц. населення. В 30-х рр. 17 ст. Я. увійшла до Рос. д-ви. Осн. заняттями якутів було розведення рогатої худоби й коней, на Пн.— оленярство, а також мисливство й рибальство. Якути поділялися на племена й роди, однак поступово в них зароджувалися елементи феод. відносин. Добровільне входження Я. до складу Росії мало прогресивне значення і сприяло соціально-екон. і культур. розвиткові краю. В 1805 утворено Якут. область. Будівництво Сибір. з-ці, розвиток золотопромисловості і початок судноплавства на р. Лені сприяли зростанню в Я. з кін. 19 ст. елементів капіталістичних відносин. Царизм використовував Я. як місце політ. заслання. Засланці сприяли культур. і політ. розвиткові якутів. Улітку 1902 в Якутську серед учнів реального училища виник нелегальний політичний гурток. Влітку 1906 створено нелегальну с.-д. орг-цію, до якої входили росіяни і якути. На поч. березня 1917 утворено Якут. к-т РСДРП. У травні 1917 виникла об'єднана Рада робітничих і солдатських депутатів на чолі з О. М. Ярославським.

Радянську владу встановлено в липні 1918. У серпні Я. захопили білогвардійці. В грудні 1919 внаслідок перемоги збройного повстання Рад. владу в Я. було відновлено. 27.IV 1922 утворено Якут. АРСР у складі РРФСР. За роки передвоєнних п'ятирічок народи Я. при підтримці рос. та ін. народів СРСР здійснили перехід від патріархально-феод. форм г-ва, минувши стадію капіталізму, до соціалізму. Я. перетворилася на індустр.-агр. республіку. Було здійснено культур. революцію. Склалася соціалістична якут. нація. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 понад 50 тис. чол. з Я. билися на фронтах, 13 з них удостоєні звання Героя Рад. Союзу, бл. З тис. чол. нагороджені орденами й медалями. В післявоєнні роки республіка досягла дальших успіхів у екон. і культур. розвиткові. Республіку нагороджено орденами Леніна (1957), Жовтневої Революції (1972), Дружби народів (1972).

Народне господарство. Я. розвинута індустріально-аграрна республіка. Енергетика базується на місцевому вугіллі, природному газі, гідроенерг. ресурсах і довізних нафтопродуктах (діють Вілюйська ГЕС, Якутська та Чульманська ДРЕС та ін.). Провідна галузь г-ва Я.— гірничодобувна. Видобувають алмази, золото, олово, сурму, ртуть, вольфрам, вугілля (Пд. Якутський басейн та Ленський вугільний басейн). Обробна пром-сть представлена підприємствами буд. матеріалів, деревообр., легкої, харч. (в т. ч. рибної) галузей. Діє суднорем.-суднобуд. з-д (с-ще Жатай). Лісова пром-сть розміщена в Ленському та Ольокмінському р-нах. У Пд. Якутії на базі освоєння багатих родовищ коксівного вугілля (у перспективі заліз. руд та апатитів) формується Пд.-Якутський тер.-виробничий комплекс. С. г. спеціалізується на тваринництві м'ясо-мол. напряму. В землеробстві важливе значення мають картоплярство та овочівництво, вирощують також зернові (пшеницю, ячмінь, овес), розвинуте польове кормо виробництво. Велику рогату худобу та коней розводять у районах Центр. та Зх. Я., оленів — у пн. тундрових та лісотундрових районах і гірсько-тайгових районах Пд. Я. Є звірівницькі (по розведенню сріблясто-чорних лисиць, голубих песців) і спеціалізовані птахівницькі (Якутськ, Алдан, Мирний, с-ще Усть-Нера), риболовецькі г-ва. Я.— значний район мисливства (гол. чин. ондатра, соболь, білий песець, білка, горностай, колонок).

Осн. види транспорту — повітряний (у Якутську — аеропорт) і водний (судноплавство по Лені та її притоках, Північному морському шляху). Гол. автомоб. магістралі: Амуро-Якутська, Ленськ — Мирний, Якутськ — Хандига — Магадан з відгалуженням на Усть-Неру. Збудовано залізницю Бам— Тинда — Беркакіт (малий БАМ).

3. М. Дмитрієва.

Культура. До Великої Жовтн. со-ціалістич. революції лише 2 % населення Я. було письменним. У 172 школах навчалося 4,7 тис. учнів, серед. спец. навч. закладів і вузів не було. В 1983/84 навч. р. в Я. було582 загальноосв. школи (167,5 тис. учнів), 18 серед. спец. навч. закладів (9,4 тис. учнів), 27 профес.-тех. училищ (понад 7 тис. учнів), 1 вуз — Якутський університет (7,9 тис. студентів). Працюють Якут. філіал Сибірського відділення АН СРСР, Ін-т мерзлотознавства Сибірського відділення АН СРСР, Ін-т мови, літератури та історії Якутського філіалу Сибірського відділення АН СРСР, науково-дослідний інститут сільського господарства Сибірського відділення ВАСГНІЛ, Якут. н.-д. ін-т туберкульозу М-ва охорони здоров'я РРФСР та ін. н.-д. установи. В республіці — 597 масових бібліотек (фонд — 7,2 млн. одиниць зберігання), 721 клубний заклад, 818 кіноустановок з платним показом, 4 держ. театри, філармонія, 8 музеїв, серед них — 2 республіканські (Якутський державний об'єднаний музей історії і культури народів Півночі ім. О. Ярославського, Якутський республіканський музей образотворчого мистецтва ім. М. Ф. Габишева), 35 позашкільних закладів. Виходять 5 респ. газет: рос. мовою — "Социалистическая Якутия" та "Молодёжь Якутии", якут. мовою — "Кпим" ("Іскра"), "Едер коммуніст" ("Молодий комуніст"), "Белей буол" ("Будь готовий"), 2 міські, 33 районні та 4 багатотиражні газети; журнали: "Полярная звезда" і "Политическая агитация", обидва — якут. і рос. мовами. В Якутську працюють 2 вид-ва — Якут. книжкове вид-во та вид-во Якут. обкому КПРС. Держ. Комітет Якут. АРСР по телебаченню і радіомовленню. Передачі телебачення і радіо ведуться якут. і рос. мовами. Телецентр — у м. Якутську.

Джерела уснопоетичної творчості якутів сягають в далеку давнину; вона представлена героїчним епосом — олонхо, казками, піснями, історичними переказами тощо. Писемна якутська література зародилася в період революції 1905—07. У творах О. Кулаковського, А. Софронова, М. Неустроєва змальовано дореволюц. побут якутів, показано пригноблення та безправ'я народу. Розквіт якут. л-ри почався в роки Рад. влади. Основоположник якут. рад. л-ри — П. Ойунський (Слєпцов). У 20-х рр. з'явилися перші поеми й повісті на сучасні теми, розвинувся жанр оповідання (П. Ойунський, М. Неустроєв, О. Іванов-Кюнде та ін.). В 30-х рр. з творами про героїку громадянської війни, колективізацію, мир і дружбу народів виступили Елляй (С. Кулачиков), А. Абагінський, С. Васильєв-Борогонський, Д. Сивцев, М. Мордінов, В. Новиков та ін. В роки Великої Вітчизняної війни якут. письменники виступали з патріотичними творами (С. Васильєв-Борогонський, Елляй, І. Чагилган, П. Туласинов, С. Яковлєв, М. Якутський, Т. Сметанін та ін.). У повоєнні роки вийшли нові твори на теми минулої війни (І. Никифоров, Л. Попов, С. Никифоров та ін.), боротьби за мир, натхненної праці (Семен Данилов, Софрон Данилов, М. Єфімов, І. Гоголєв, М. Габишев та ін.). В 50— на поч. 80-х рр. якут. л-ра поповнилась також творами Болот Боотура, П. Тобурокова, С. Тарасова, С. Руфова, А. Сиромятникової, І. Данилова та ін. В Якутії видано твори Т. Шевченка, І. Франка, П. Грабовського, Лесі Українки та ряду українських радянських письменників. У 1953 видано зб. "Українські письменники". Образ П. Грабовського відтворено в поемі Елляя "Друг народу". Дружба якут. і укр. народів змальована у творах М. Мордінова, С. Яковлєва. Рад. Україні присвятили вірші Елляй, Л. Попов, Семен Данилов, І. Гоголєв. На Україні видано переклади творів М. Мордінова, М. Якутського та ін. письменників. Спілка письменників — з 1935. Нар. житло Я.— прямокутна в плані дерев'яна юрта, або балаган ("буор джіє"). До кін. 19 ст. літнім житлом була "ураса" — конічна будівля з жердин, крита берестом. З 19 ст. поширилася зрубова хата. З 17 ст. виникали остроги, що пізніше перетворювалися на міста (Якутськ, Вілюйськ, Ольокмінськ, Верхоянськ, Середньоколимськ), у яких переважала дерев'яна забудова; з поч. 18 ст. споруджували й цегляні будівлі. За рад. часу у зв'язку з пром. освоєнням мінеральних ресурсів Я. виникли нові міста (Алдан, Ленськ, Мирний, Нерюнгрі) і с-ща (Чернишевський, Депутатський, Черський). Будівлі в них в основному споруджено з великих блоків і панелей, цегли, на стовбурових або пальових фундаментах. Серед споруд — Рос. драм. театр (1957, арх. І. Бондарєв), аеровокзал (1963, арх. М. Суханов), будинок обкому КПРС (1963, арх. П. Михайлов), універмаг (1964, арх. Е. Путинцев), ун-т (1967, арх. І. Бондарєв та ін.), усі — в Якутську. В 1964 створено Якутське відділення Спілки архітекторів СРСР.

До часів неоліту, бронзи й раннього залізного віку відносять знайдені на території Я. писаниці (наскельні зображення), кераміку, художні вироби з рогу. Здавна розвинуті різні види нар. творчості (різьблення на дереві, вишивка, ювелірне мист., ажурне різьблення з мамонтової й моржевої кістки, виготовлення орнаментованого одягу, килимів з хутра тощо). За рад. часу розвинулося профес. образотворче мистецтво, у становленні якого важлива роль належить художникам М. Носову та І. Попову. В 30-х рр. 20 ст. працювали живописці В. Кандин-ський, П. Романов, скульптор П. Добринін; в 50—70-х рр.— живописці О. Осипов. Л. Кім, Л. Габишев, Ф. Павлов, графіки В. Васильєв, Л. Неофітов, скульптори С. Єгоров, К. Пшенников, К. Герасимов, Т. Аммосов та ін. Відроджуються різні види декор.-ужиткового мистецтва. В нар. музиці Я. поширені 2 типи пісень: протяжні (героїчний епос — олонхо, епічні імпровізації — тоюкі) і розмірено рухливі (ліричні, танц. пісні, зокрема хороводний танець осуокай).

Музичні інструменти: кириимпа (якут, скрипка), хомус (металевий варган), кюпсюр (барабан) і запозичені від росіян балалайка та баян. У 1920 в Якутську створено симф. оркестр, 1921 — муз. студію, 1936 — при якут. театрі хор під керуванням М. Жиркова, основоположника якут. профес. музики(муз. драми, опери, балети). Різні муз. жанри розвивали композитори Г. Григорян, Г. Литинський, Л. Вишкарьов, Г. Комраков, Ж. Батуєв, М. Пейко та ін. Серед виконавців — диригенти М. Бенедиктов, засл. арт. РРФСР А. Кулешов, нар. арт. Якутської АРСР Г. Кривошапко, хоровий диригент засл. діяч мист. РРФСР Г. Танигін; режисер опери нар. арт.РРФСР А. Єгорова; співаки засл. арт. РРФСР М. Лобанов, нар. арт. РРФСР А. Ільїна. У Я. працюють: муз. театр (з 1971), симф. оркестр та хор Якут. телебачення і радіо (з 1948), філармонія (з 1979), ансамбль танцю (з 1980), муз. уч-ще (з 1949), мережа муз.. шкіл. Спілка композиторів Якут. АРСР — з 1979.

Елементи театр. дії наявні в якут. фольклорі, особливо в монументальному героїчному епосі олонхо. Значний вилив на зародження і розвиток якут. театру мали рос. аматори, які давали вистави в Я. починаючи з 20-х pp. 19 ст. Активно розвивалося театр. аматорство у період революції 1905—07. Перший профес. рос. Нар. театр в Якутську (тепер Рос. драм. театр Якут. АРСР) відкрито 1920, при ньому 1925 почала працювати якут. трупа, яку 1926 було реорганізовано в Якут. нац. театр (з 1934 — Якут. нац. театр ім. П. Ойунського, з 1948 — муз.-драматичний). В 20—30-х pp. у репертуарі театрів були п'єси перших якут. письменників (А. Софронов, Н. Неустроєв, П. Ойунський, Д. Сивцев, С. Єфремов та ін.), твори рос. класиків і радянських письменників, у 50—80-х pp. — п'єси національних драматургів ("Сайсари" Д. Сивцева, "Сім'я Кирика" С. Єфремова),твори драматургів братніх республік (О. Корнійчук, Ч. Айтматов, М. Карім, Г. Мухтаров), зарубіжна класика. В республіці працюють: Якут. драм. театр ім. П. Ойунського (1971 Якут. нац. муз.-драм. театр поділився на дві трупи — муз. і драм.), пересувний драм. театр в Нюрбі (з 1966), Рос. драм. театр (з 1920). Серед відомих діячів театру — нар. артисти СРСР В. Мєстников, Д. Ходулов, нар. арт. РРФСР С. Григор'єв, Д. Слєпцова, нар. арт. Якут. АРСР Г. Колесов.

А. О. Попов (освіта), В. Т. Петров (література).

Літ.: История Якутской АССР, т. 1 — 3. М. —Л., 1955—63; Образование Якутской АССР. (1917 — 1928 гг.). Сборник документов и материалов. Якутск, 1982; Егоров А., Протодьяконов В., Павлова В. Писатели Якутии. Биобиблиографический справочник. Якутск, 1981: Хабарова М. В. Народное искусство Якутии. Л., 1981; Ополовников А. В., Ополовникова Е. А. Деревянное зодчество Якутии. Якутск, 1983; Потапов И. А. Художники Якутии. Л., 1983; Алексеев Э. Е. Якутская АССР. В кн.: История музыки народов СССР. т. 1 — 5. М., 1970 — 74; Макаров И. Г. Владимир Ильич Ленин и Якутия. Библиографический указатель. Якутск, 1970.

якутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

якутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

якутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaякутська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази