(КПЯ). Створена нелегально 15.VII 1922 на з'їзді в Токіо. її засновниками були С. Катаяма, К. Токуда та ін. В 1922 вступила до Комінтерну. У 1924 ліквідатори добилися розпуску партії, проте завдяки зусиллям більшості членів 1926 її було відновлено. В серед. 30-х рр. КПЯ через арешти, у т. ч. майже всього керівництва, фактично припинила існування. Після розгромуяпон. мілітаризму 1945 партія відновила діяльність у легальних умовах. IV з'їзд КПЯ (1945) прийняв статут партії і затвердив програму дій, спрямовану на створення єдиного демократич. фронту, здійснення широких демократич. перетворень. У 1950—55 через репресії амер. окупаційної влади КПЯ перебувала на напівлегальному становищі. Загострення розбіжностей у керівництві з питань стратегії і тактики призвело до його розколу. VI Нац. конференція КПЯ (19.)5) і VII з'їзд (1958), що прийняв новий статуї партії, сприяли відновленню єдності партії. VIII з'їзд КПЯ (1961) прийняв нову програму партії, яка націлювала робітничий клас на боротьбу проти панування амер. ім періалізму й япон. монополістич. капіталу. XI з'їзд КПЯ (1970) поставив завдання створити єдиний фронт прогресивних сил і сформувати на його основі демократич коаліційний уряд. Черговий, XV з'їзд (1980) визначив дальші, завдання КПЯ в антиімперіалістичній боротьбі. Під керівництном КПЯ працює Ліга демократичної молоді та ін. орг-ції. КПЯ брала участь у нарадах комуністичних і робітн. партій 1957, 1960. Чисельність — понад 400 тис. чол. (1980). Голова ЦК — С. Носака (з 1958: з 1955 — 1-й секретар ЦК), голова Президії ЦК — К. Міямото (з 1970: з 1958—ген. секретар ЦК), голова Секретаріату ЦК — 7". Фува (з 1970). Друк. органи: ЦО — газ. іАкахата", теор. і політ.— щоміс. журн. "Дзеньей" ("Авангард", з 1946), щоміс. журн. ЦК "Геккан гакусю" ("Щомісячне навчання", з 1961) та ін.
Літ.: Коваленко И. И. Очерки истории коммунистического движения в Японии до второй мировой войны. М., 1979.
