(СПЯ). Засн. 1945 шляхом об'єднання різних довоєнних с.-д. партій і груп. Входить до Соціалістичного Інтернаціоналу. Спирається на частину робітників і серед. верств населення. Осн. її опорою в політ. діяльності є профспілки, гол. чин. Генеральна рада профспілок. У 1947—48 разом з бурж. партіями брала участь в уряді. Програма СПЯ проголошує метою партії здійснення соціалістичної революції "мирним, демократичним шляхом" через завоювання абсолютної більшості в парламенті. В 1970 проголосила концепцію створення антимонополістичного фронту і утворення нар. коаліційного уряду опозиційних партій на чолі з СПЯ, який би захищав демократію і конституцію, боровся проти монополій і влади ліберальних демократів, за підвищення життєвого рівня народу і нейтралітет Японії в зовн. політиці, виступав за заборону ядерної зброї і мирне співіснування д-в з різним сусп. ладом. У ході масової боротьби, а також у парламенті СПЯ періодично проводить спільні дії з Комуністичною партією Японії. Має регулярні парт. зв'язки з КПРС. СПЯ є осн. опозиційною партією в парламенті. Найвищий орган СПЯ — щорічний з'їзд, який обирає ЦК. Повсякденною роботою керує Центр. виконавчий к-т. Голова СПЯ — І. Асуката. ЦО — газ. "Сякай сімпо" ("Новини всесвіту"), теоретичний — журн. "Геккан сякайто" ("Щомісячник соціалістичної партії").
Ю. І. Патлажан.
