(КПЕ). 22.ІХ 1925 в Кіто засн. Комуністичну секцію пропаганди і дії ім. Леніна. У 1926 вона разом з ін. комуністич. групами увійшла до Соціалістич. партії Еквадору, яка 1928 вступила до Комінтерну. II з'їзд партії (1931) перейменував її на КПЕ. У 1944 з ініціативи КПЕ створені Конфедерація трудящих Еквадору, Еквадорська федерація індіанців та ін. VI з'їзд (1957) прийняв програму і статут партії. У 1963 з партії виключено групу розкольницьких елементів. У період військ. диктатури 1963—66 КПЕ була заборонена. VIII з'їзд КПЕ (1968) прийняв нову програму, в якій визначено мету партії — здійснення нац.-визвольної, ан-тиімперіалістич., антифеод., демократич. революції, і статут партії. IX з'їзд КПЕ (листопад 1973) закликав до єдності всі прогресивні сили країни у боротьбі за соціальне і нац. визволення. Брала участь у нарадах комуністичних і робітничих партій 1957, 1960, 1969. Чисельність — понад 7 тис. чол. (1977). Генеральний секретар — П. А. Саад (з 1952). Друк. органи: ЦО — щотижнева газета "Пуебло" ("Народ", з 1946), теор.— щоміс. журн. "Бандера роха" ("Червоний прапор"), бюлетень з організаційних питань і пропаганди " Віда дель партідо" ("Життя партії"), В. П. Кириченко.
