(КПІ). Засн. в березні 1919 як Соціалістична робітн. партія Палестини. З 1921 — Компартія Палестини. І (1919) і II (1920) з'їзди партії визначили гол. напрями її діяльності — боротьба проти брит. панування, за соціалізм, за спільні дії євр. та араб. трудящих. У 1921—42, в період брит. мандату на Палестину, працювала в підпіллі. У 1924 прийнята до Комінтерну. Після утворення держави Ізраїль (1948) перейменована на КПІ. У 1965 з КПІ виділилася націоналістична група, що перейшла на просіоністські позиції. XVI з'їзд (1969) рішуче засудив ізраїльську агресію 1967 проти арабських країн, прийняв програму КПІ, яка основним завданням партії визначила боротьбу проти імперіалізму, сіонізму і реакції, за соціалізм. XVIII з'їзд КПІ (грудень 1976) закликав прогресивні сили країни згуртуватися у боротьбі за мир, демократію, на захист прав трудящих, прийняв резолюцію, що вимагає покінчити з окупацією араб. територій і репресіями, забезпечити нац. і громадян. рівноправність араб. народу Палестини. З ініціативи КПІ 1977 створено Демократич. фронт за мир і рівноправність. КПІ —єдина партія в країні, членами якої на основі рівності є трудящі євреї та араби. Під її керівництвом працює Комуністична спілка молоді та ін. демократичні орг-ції. КПІ брала участь у нарадах комуністичних і робітн. партій 1957, 1960, 1969. Ген. секретар ЦК — М. Вільнер (з 1969). Друк. органи: ЦО — щотиж. газ. "Зу Га-дерех" ("Цей шлях", з 1965, мовою іврит) та газ. "Аль-Іттіхад" ("Союз", з 1944, виходить 2 рази на тиждень араб. мовою), теор.—щоміс. журн. "Арахім" ("Цінності", з 1969, мовою іврит) та щокварт. журн. "Аль-Дарб" ("Шлях", з 1969, араб. мовою), сусп.-політ. і літ.— щоміс. журн. "Аль-Джадід" ("Нове", араб. мовою).
В. І. Нагайчук.
