— категорія особисто вільних селян у Рос. державі 14—17 ст., які володіли общинними землями і виконували повинності на користь держави. Назва походить від термінів чорні люди і соха — одиниця оподаткування. У Ч. с. були розвинуті промисли, ремесла, торгівля. В міру переходу чорних земель у володіння феодалів (див. Маєток, Вотчина) кількість Ч. с. зменшувалася. В результаті реформ Петра 1 Ч. с. увійшли до складу державних селян.
|
