Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ц arrow ЦЕРКОВНІ СЕЛЯНИ
   

ЦЕРКОВНІ СЕЛЯНИ

- категорія феодально залежних селян, які мешкали на землях різних церковних інституцій і виконували на їх користь повинності. Виникнення Ц. с. пов'язане із заснуванням у Київ. Русі в 10—11 ст. монастирів, яким князі й бояри дарували землі разом з селянами. Значно зросла кількість Ц. с. після входження укр. земель до складу Рос. імперії, велика їх кількість належала патріархові (згодом — Синоду). Були найчисленнішою (після поміщицьких селян) категорією кріпосних селян. У 60-х рр. 18 ст. у Рос. імперії, включаючи Лівобережну і Слобідську Україну, Ц. с. становили бл. 14 % усіх селян. Велика кількість Ц. с. належала Києво-Печер. лаврі, Густинському, Новгород-Сіверському та ін. монастирям. 1768 у Лівобереж. Україні 61 монастирю належало майже 160 тис. селян. Відносини Ц. с. і церк. установ регулювалися не спец. церк. правом, а заг. нормами підданства. Панщина Ц. с. досягала 6 днів на тиждень. Цар. указом від 26.ІІ(8.ІІІ ) 1764 у Росії проведено секуляризацію церк. володінь (указ про це видано ще 1762), в Лівобереж. і Пд. Україні — 1786—88. Ц. с. утворили категорію економічних селян (із підпорядкуванням Колегії економії), що увійшли до стану державних селян.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази