— в 14—18 ст. категорія феодально залежних селян старостинських маєтностей у шляхетській Польщі і феод. Литві та на загарбаних ними укр. і білорус. землях. Відбуваючи феод. повинності на користь старост і державців, С. с. зазнавали жорстокої експлуатації. С. с. брали активну участь у визвольній боротьбі укр. народу проти польс.-шляхет. загарбників. На Лівобережній Україні С. с. як стан ліквідовано на поч. нар.-визвольної війни 1648—54. В Сх. Галичині С. с. перетворено на поміщицьких і державних селян після її загарбання 1772 Австрією, на Правобережній Україні — після її возз'єднання з Росією 1793.
|
