— особа, організація чи інше суспільне утворення, наділені законом здатністю мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Здатність бути С. п. (т. з. правосуб'єктність) є соціально-юрид. властивістю осіб, якою їх наділяє д-ва. Відповідно до інтересів пануючих у суспільстві класів д-ва встановлює як коло С. п., так і обсяг їхніх прав і обов'язків.
Буржуазна держава формально проголосила всіх громадян вільними й рівноправними С. п., але фактично в бурж. суспільстві тільки буржуазія одержала гарантовану можливість реалізувати свої права і свободи у правовідносинах. Лише в соціалістичному суспільстві закон закріплює справжню рівноправність усіх громадян і гарантує реальність її здійснення екон. і політ. ладом суспільства, а також ефективними юрид. засобами. За рад. правом С. п. є: громадяни СРСР, іноземні громадяни, особи без громадянства в межах наданих їм прав; колективні суб'єкти (держ. і громад. орг-ції, трудові колективи); сусп. утворення (Рад. д-ва в цілому, союзні та авт. республіки, адм.-тер. утворення).
Рад. громадяни — рівноправні С. п. їхній правовий статус закріплено в Конституції СРСР, конституціях союзних і автономних республік. Радянське законодавство чітко регулює і правовий статус колективних суб'єктів права — держ. і громад. орг-цій та трудових колективів, забезпечує їхню діяльність в інтересах комуністичного будівництва. Більшість з них одержують статус юридичної особи. Див. Рівноправність громадян СРСР, Гарантії правові.
Є. В. Назаренко.
