СУМІЖНІ ПРАВА

Схожі за змістом слова та фрази

• АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА

  - інститут цив. права; сукупність правових норм, якими регулюються особисті (немай-нові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, л-ри і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжн...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ДІЯ ПРАВА

  — факт, вплив права на сусп. відносини з метою їх упорядкування. Реальна Д. п. пов'язується з чітким визначенням часових, суб'єктивних та тер. меж. Оскільки право має форм, вираз і закріплюється юрид. док-тами, то йдеться про дію нормат.-правових актів. Вона обмежена: а) дією у часі, тобто строком д...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ОБ'ЄКТ ПРАВА

  — матеріальні й нематеріальні блага, з приводу яких виникають правовідносини. Парною категорією О. п. є суб'єкт права. До О. п., зокрема, належать: речі, гроші, цінні папери та ін. майно, в т. ч. майнові права; роботи і послуги; інформація; нематеріальні особисті блага (честь і гідність людини, її с...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• СУБ'ЄКТ ПРАВА

  - фіз. або юрид. особа, яка є учасником нац. чи міжнар. правовідносин. Особа фізична є індивідуальним, а особа юридична — колективним С. п. До першої категорії належать: гр-ни України, іноземці, особи без громадянства (апатриди), особи з подвійним громадянством (біпатриди). До колективних С. п. нале...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• СУБ'ЄКТ ПРАВА

  — особа, організація чи інше суспільне утворення, наділені законом здатністю мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Здатність бути С. п. (т. з. правосуб'єктність) є соціально-юрид. властивістю осіб, якою їх наділяє д-ва. Відповідно до інтересів пануючих у суспільстві класів д-ва встановлює я...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• ОБ'ЄКТ ПРАВА

  — суспільні відносини, на які спрямовується дія права і які регулюються за допомогою системи правових норм. Певна галузь сусп. відносин регулюється відповідною сукупністю правових норм і являє собою об'єкт регулювання даної галузі права. Так, майнові відносини регулюються нормами цивільного права і...
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• РЕЦЕПЦІЯ ПРАВА

  (лат. - прийняття) — відродження, сприйняття ідей, принципів та положень системи права минулих епох новою системою права. Найвідомішим прикладом є рецепція римського права у прав, системи пізніших часів. На перебіг та характер Р. п. в окр. країнах можуть впливати різні обставини (геополіт. становище...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ТИПИ ПРАВА

  — див. у ст. Типологія правових систем. ...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)

• ФОРМА ПРАВА

  — спосіб виразу встановлених чи санкціонованих державою норм права, який засвідчує їхню загальнообов'язковість. Основними Ф. п. є закони та ін. нормативні акти, договори, санкціоновані д-вою, акти громад. організацій, а також правовий звичай (див. Звичаєве право), прецедент. Використання тих чи ін....
  (Українська Радянська Енциклопедія)

• СИСТЕМА ПРАВА

  — об'єктивно зумовлена і узгоджена в її складових частинах внутр. організація права тієї чи ін. д-ви. Осн. структурними елементами С. п. є: норма права; інститути права; галузі права. Кожна норма права входить до певної галузі чи інституту права. Гол. критеріями для поділу норм С. п. за галузями є п...
  (Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.)