— частина національного доходу, яку використовують для задоволення особистих потреб населення, а також на утримання установ і організацій невиробничої сфери. Джерелом фонду споживання є необхідний продукт і частина додаткового продукту. За натурально-речовим змістом Ф. с. складається з предметів невиробничого споживання. За способом утворення і використання Ф. с. поділяють на фонд оплати по праці працівників матеріального виробн., суспільні фонди споживання і фонд утримання апарату управління. В СРСР частка Ф. с. у нац. доході неухильно зростає; 1983 вона становила 3/4, а з урахуванням затрат на житлове і соціально-культур. буд-во — 4/5. Особливістю змін у структурі Ф. с. на етапі розвинутого соціалізму є випереджаюче зростання тієї його частини, яка забезпечує створення умов для всебічного розвитку особи (випереджаючі темпи зростання виробництва предметів споживання тривалого користування, засобів розвитку галузей невиробничої сфери тощо).
С. Д. Годун.
