Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ч arrow ЧАС ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
   

ЧАС ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ

- певний проміжок часу (та чи ін. частина року, місяця, тижня, доби), протягом якого особа вчиняє передбачену крим. законом дію або бездіяльність (незалежно від моменту настання суспільно небезпечних наслідків). Є факультатив, ознакою об'єктивної сторони злочину. Крим.-прав, значення Ч. в. з. має лише у випадках, коли він передбачений у диспозиції статті Особливої частини КК України. в деяких випадках цей час виступає як необхідна ознака осн. складу злочину (напр., умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів — ст. 117 КК; час виконання робіт з підвищеною небезпекою — ст. 272), в інших — як кваліфікуюча ознака (напр., самовільне залишення військ, частини або місця служби карається більш суворо залежно від тривалості відсутності військовослужбовця строк, служби — ч. 2 і З ст. 407).

Ч. в. з. може впливати на ступінь сусп. небезпеки посягання. Так, учинення хуліган, дій (ст. 296) під час проведення масових заходів підвищує ступінь сусп. небезпеки вчиненого, і ця обставина повинна враховуватися при індивідуалізації покарання. Поряд з такими обставинами, як місце і раптовість нападу, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фіз. дані тощо, Ч. в. з. має значення для: встановлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони (пост. Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 26. IV 2002); оцінки факту сприйняття потерпілим погрози як реальної (пост. Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про зґвалтування та інші статеві злочини» від 27.III 1992); оцінки хуліган, дій як особливо зухвалих чи винятково цинічних (пост. Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 28.VI 1991). У статтях Особливої частини КК Ч. в. з. згадується рідко. Проте встановлення його у кожній справі має важливе значення для вирішення питання про чинність крим. закону в часі (ст. 4, 5).

Ч. в. з. визначається незалежно від часу настання суспільно небезпеч. наслідків злочину. Якщо, напр., убивство було вчинено шляхом отруєння, то Ч. в. з. буде конкр. час доби, коли винним введена отрута в організм потерпілого, а не момент смерті потерпілого, що настала кілька діб потому. У випадках, коли закон описує злочин як ряд взаємопов'язаних дій, Ч. в. з. буде день вчинення останньої з необхідних дій. Якщо злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного (напр., його затримав гр-нин під час замаху на злочин), момент невдалого злочин, посягання і буде Ч. в. з. Для співучасників злочину (виконавця, організатора, підбурювача, пособника), котрі діяли в різний час, Ч. в. з. визначається окремо з урахуванням часу виконання ними своїх ролей у спільно вчиненому злочин, діянні. У крим. процесі України Ч. в. з. є обставиною, яка поряд з ін. обставинами вчинення злочину підлягає доказуванню в крим. справі (ст. 64 КПК). Він має бути зазначений у постанові про притягнення особи як обвинуваченого (ст. 132), а також в описовій та резолют. частинах обвинувального висновку, мотивувальній частині вироку (ст. 223, 334).

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази