Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow вітт-водок arrow ВНУТРІШНЯ СЕКРЕЦІЯ
   

ВНУТРІШНЯ СЕКРЕЦІЯ

- процес утворення й виділення ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції) тварин і людини біологічно активних речовин (гормонів) безпосередньо в кров або лімфу. Поняття "внутрішня секреція" запровадив 1855 К. Бернар. До залоз В. с. належать гіпофіз, щитовидна залоза, пара-щитовидні залози, вилочкова залоза, інсулярний апарат підшлункової залози, надниркові залози, статеві залози та плацента. Гормони, що їх виділяють залози В. с, регулюють обмін речовий, ріст і розвиток організму, процеси розмноження, беруть участь в утворенні імунітету й у пристосовних і захисних реакціях організму. Вміст гормонів у крові та ін. рідинах організму коливається в певних межах і залежить від стану обміну речовин та функціональної активності органів. Секреція гормонів змінюється з віком. У похилому віці знижується гормональна функція щитовидної, статевих, вилочкової та ін. залоз В. с. Разом з тим у цей період життя чутливість тканин до дії гормонів підвищується. Регуляція процесів В. с.здійснюється нейрогуморальним шляхом (див. Нейрогу моральна регуляція) та за участю т. з. тропних гормонів гіпофіза. Виділення їх регулюється спец. низькомолекулярними пептидними речовинами (рилізинг-факторами), що їх виробляє гіпоталамус (ділянка головного мозку). Як підвищення, так і зниження секреторної діяльності залоз В. с. призводить до розладу обміну речовин, а звідси - до тяжких ендокринних захворювань (діабет цукровий, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценка - Кушінга та ін.).

Літ.: Комиссаренко В. П. Введение в клинику заболеваний желез внутренней секреции. К., 1950; Руководство по эндокринологии. М., 1973; Руководство по клинической эндокринологии. Л., 1977.

В. П. Комісаренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази