Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow герме-гідров arrow ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА
   

ГІГІЄНА СОЦІАЛЬНА

- в СРСР комплексна наукова дисципліна, що вивчає стан здоров'я населення і окремих його груп, вплив соці ально-економічних факторів на суспільне здоров'я і його охорону, форми і методи управління охороною здоров'я та розробляє заходи охорони і зміцнення суспільного здоров'я. Г. с. тісно пов'язана з сусп. науками. Осн. методом дослідження Г. с. є статистичний (див. Статистика санітарна). Широко використовуються також соціологічний, демографічний, експериментальний методи, бюджетний, істор., матем. моделювання, анкетування тощо. Осн. завданнями Г. с. є діагностика сусп. здоров'я (соціальна діагностика), виявлення залежності стану сусп. здоров'я від умов життя (соціальні етіологія і патогенез), обґрунтування системи соціально-гігієнічних заходів по забезпеченню необхідних умов для здоров'я і життєдіяльності різних віково-статевих, соціальних та профес. груп населення (соціальні профілактика і терапія), наук. обґрунтування найдосконалішої системи організації мед. допомоги і управління охороною здоров'я (організація охорони здоров'я). Провідним наук. центром з проблем Г. с. в СРСР є Всесоюзний н.-д. ін-т соціальної гігієни і організації охорони здоров'я ім. М. О. Семашка МОЗ СРСР (Москва). Основоположниками рад. Г. с. є видатні теоретики і організатори охорони здоров'я в Радянському Союзі М. О. Семашко і 3. П. Соловйов. Значний внесок у розвиток Г. с. зробили укр. рад. вчені - О. В. Корчак-Чепурківський, М. В. Птуха, 3. А. Гуревич, С. А. Томилін та інші.

Л. Г. Лєкарєв.

 

Схожі за змістом слова та фрази