ЗАКОН УРСР ПРО ВИБОРИ ДО МІСЦЕВИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УРСР
- нормативний акт, який конкретизує конституційні положення про радянську виборчу систему стосовно до виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільс. Рад народних депутатів республіки. Прийнятий 27.VI 1979 Верховною Радою УРСР. Розроблений у відповідності з Конституцією СРСР і Конституцією УРСР з урахуванням Закону СРСР про вибори до Верховної Ради СРСР і Закону УРСР про вибори до Верховної Ради УРСР, багаторічної практики проведення виборів. Складається з 11 розділів, що містять 58 статей. Розділ І - заг. положення- встановлює, зокрема, що вибори проводяться на основі заг., рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Громадяни ін. союзних республік користуються виборчими правами нарівні з громадянами УРСР. Розділ II визначає порядок призначення виборів і утворення виборчих округів. У розділах III і IV йдеться про порядок і норми утворення виборчих дільниць та складання списків виборців і ознайомлення з ними громадян. Розділи V і VI присвячено питанням утворення виборчих комісій, їх повноваженням і діяльності. В розділі VII вміщено норми, які регулюють порядок висування і реєстрації кандидатів у депутати. VIII розділ передбачає осн. гарантії діяльності кандидатів у депутати. Про порядок голосування і підбиття підсумків виборів йдеться в IX розділі; про повторні вибори і вибори депутатів замість вибулих, а також про вибори в новоутворених адм.- тер. одиницях - у X розділі. Норми XI розділу регулюють порядок видачі посвідчень про обрання депутатами, встановлення форм виборчих документів та зразка виборчої скриньки. Закон забезпечує створення найсприятливіших умов і реальних гарантій для здійснення громадянами своїх виборчих прав і є яскравим втіленням ленінських принципів народовладдя, дальшого розгортання соціалістичної демократії.
