(РНК УРСР), Раднарком УРСР — в 1919—46 найвищий виконавчий і розпорядчий орган держ. влади України; уряд республіки. Утворений на підставі декрету Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України від 29.І 1919. Попередниками РНК УРСР були Народний Секретаріат — перший Рад. уряд України, згодом — Тимчасовий Робітничо-Сел. уряд України. За Конституцією УРСР 1919 РНК УРСР обиралася Всеукраїнським Центральним Виконавчим Комітетом (ВУЦВК), була відповідальна перед Всеукраїнським з'їздом Рад та ВУЦВК. Під контролем ВУЦВК могла видавати закони. При РНК УРСР створювалися допоміжні установи: Малий Раднарком (з 16.V 1919), різні комісії тощо. За Конституцією УРСР 1929 РНК УРСР обиралась ВУЦВК, була його розпорядчим; виконавчим органом, що здійснював заг. управління республікою; в межах прав, наданих їй ВУЦВК, видавала нормативні акти, обов'язкові до виконання на всій тер. УРСР. За Конституцією УРСР 1937 РНК УРСР утворювалася Верховною Радою УРСР, якій була підзвітна, а в період між сесіями Верховної Ради УРСР — перед Президією Верховної Ради УРСР, мала право видавати постанови і розпорядження на основі і на виконання діючих законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень РНК СРСР. До складу РНК УРСР входили: Голова РНК УРСР, його заступники, голова Держплану УРСР, наркоми республіки, уповноважений к-ту заготівель СРСР, нач. управління у справах мистецтв, уповноважені загальносоюзних наркоматів. РНК УРСР у різний час очолювали В. Я. Чубар, П. П. Любченко, Л. Р. Корнієць та ін. У березні 1946 Рада Народних Комісарів УРСР перетворена на Раду Міністрів УРСР.
Літ.: История Советской Конституции (В документах). 1917 — 1956. М., 1957; История государства и права Украинской ССР. К., 1976.
