- нормативний акт, що визначає мету правосуддя, завдання, порядок організації, компетенцію й основні принципи діяльності судових органів республіки. Прийнятий Верховною Радою УРСР 30.VI 1960 (зміни й доповнення внесено указами Президії Верховної Ради УРСР від 28.1 та 9.IV 1963 , 6.VI 1964, 24.VII 1970, 18.ІХ 1973, 18.VII 1975). Базується на положеннях Конституції СРСР і Конституції УРСР, Основ законодавства про судоустрій Союзу PCP, союзних і автономних республік. 3. про с. УРСР складається з таких розділів: заг. положення, які передбачають, зокрема, рівність громадян перед законом і судом, здійснення правосуддя у точній відповідності з законом; районний (міський) суд; обл. суд; Верховний суд УРСР; відповідальність суддів і нар. засідателів; судові виконавці. Закон встановлює порядок виборів суддів і нар. засідателів, склад і компетенцію районних (міських) народних судів, обл., міського і Верховного Суду УРСР, їхню підзвітність, порядок дострокового відкликання, відповідальність суддів, а також порядок призначення й повноваження судових виконавців.
