- нормативний акт, який конкретизує положення Конституції УРСР стосовно виборчої системи. Прийнятий 19.XII 1978 Верховною Радою УРСР.
Розроблений у відповідності з Конституцією СРСР і Конституцією УРСР, з урахуванням норм Закону СРСР про вибори до Верховної Ради СРСР. Закон зберігає і розвиває перевірені практикою проведення виборів, правові норми, регулює практично всю сукупність питань, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів у республіці. В ньому відтворюються конституційні принципи рад. виборчої системи. Закон складається з 11 розділів, які об'єднують 60 статей. Розділ 1-й - заг. положення - визначає, зокрема, що вибори проводяться на основі заг., рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. Яскравим проявом ленінської нац. політики КПРС є зафіксоване в законі положення про те, що громадяни ін. союзних республік користуються на тер. УРСР виборчими правами нарівні з громадянами УРСР. У розділі 2-му йдеться про порядок призначення виборів і утворення виборчих округів; у 3-му - про виборчі дільниці; в 4-му - про списки виборців. Про утворення виборчих комісій, повноваження та порядок їхньої роботи йде мова в розділах 5-му та 6-му. Розділ 7-й присвячено висуванню кандидатів у депутати. Статті 8-го розділу визначають осн. гарантії діяльності кандидатів у депутати. Цро порядок голосування, підбиття підсумків виборів йдеться в 9-му розділі; про повторні вибори й вибори депутатів замість вибулих - в 10-му. Розділ 11-й присвячено посвідченням про обрання депутатом, формам виборчих документів, порядку їх зберігання. Цей закон є втіленням на практиці ленінського принципу народовладдя, дальшого поглиблення соціалістичної демократії.
Р. В. Бершеда.
