Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТРУДОВЕ ПРАВО
   

ТРУДОВЕ ПРАВО

— галузь права, якою регулюються індивід, відносини із застосування найманої праці та колект. труд, відносини. Предметом Т. п. є індивід, труд, відносини щодо: профес. орієнтації і профес. добору кадрів, що здійснюються роботодавцем; укладання, зміни та припинення трудового договору; нормування праці; оплати праці; робочого часу; часу відпочинку; охорони здоров'я працівників на в-ві; дисципліни праці; профес. навчання і підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця; матеріальної відповідальності сторін труд, договору. Колективні труд, відносини виникають щодо участі працівників, їхніх представників в управлінні підприємствами, установами, організаціями; ведення колективних переговорів; укладення, зміни та виконання колективних договорів і угод; діяльності професійних спілок, орг-цій роботодавців з представництва і захисту прав та інтересів працівників і роботодавців; досуд. розгляду індивід, трудових спорів; вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Найпоширенішою є ін. концепція предмета Т. п. У науці Т. п. до його предмета традиційно включаються труд, відносини та відносини, тісно пов'язані з ними. Труд, відносини розуміються як відносини, засновані на угоді між працівником і роботодавцем про особисте виконання працівником за винагороду труд, функції, підлягання працівника внутр. труд, розпорядку, забезпечення роботодавцем умов праці, необхідних для виконання роботи, передбачених зак-вом про працю, колект. договором, труд, договором. До відносин, тісно пов'язаних з трудовими, належать відносини: орг.-управлінські у сфері праці; з працевлаштування у даного роботодавця; з профес. добору, профес. підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо у роботодавця; із соціального партнерства у сфері праці; з участі працівників як безпосередньо, так і через своїх представників у встановленні умов праці та застосуванні труд, зак-ва; з матеріальної відповідальності сторін труд, договору; з нагляду і контролю за додержанням зак-ва про працю; з вирішення труд, спорів.

Осн. принципи сучас. Т. п.: свобода праці; заборона дискримінації у сфері труд, відносин та примус, праці; рівність прав і можливостей працівників; недопущення погіршення становища працівника порівняно з рівнем, передбаченим зак-вом; забезпечення права на охорону здоров'я у процесі праці, на справедливі умови праці; забезпечення права працівника на своєчасну і в повному розмірі виплату зарплати, не нижчу від визначеної законом; соціальне партнерство; забезпечення права працівника на захист труд, прав і свобод.

Метод Т. п. як самост. галузі характеризується: поєднанням держ. і договірного регулювання сусп. відносин у сфері праці; участю працівників у прав, регулюванні праці через труд, колективи, профспілки; єдністю і диференціацією у прав, регулюванні праці; свободою вибору сторін при укладанні труд, договору з підляганням їх у процесі праці правилам внутрішнього трудового розпорядку; наявністю специф. способів захисту труд, прав і забезпеченням виконання труд, обов'язків.

Літ.: Пилипенко П. Д. Проблеми теорії труд, права. Л., 1999; Труд, право України. К., 2000.

Г. І. Чанишева.

 

Схожі за змістом слова та фрази