— формування необхідних для трудової діяльності моральних якостей людини за допомогою праці; в соціалістичному суспільстві в широкому розумінні — цілеспрямований процес формування комуністичного ставлення до праці, одна з найважливіших складових комуністичного виховання підростаючого покоління; у вужчому значенні — цілеспрямований, тісно пов'язаний з навчанням у школі процес підготовки дітей і юнацтва до трудового життя. Т. в. у рад. школі спрямоване на всебічний гармонійний розвиток особистості, поєднується з розумовим вихованням, моральним вихованням, естетичним вихованням, фізичним вихованням. Воно здійснюється у процесі навч. діяльності при вивченні основ наук, на уроках трудового навчання, в процесі самообслуговування, у різноманітній суспільно корисній діяльності, продуктивній праці, у позакласній і позашкільній роботі, в сім'ї (див. Сімейне виховання, Трудовий семестр). Виховання в учнів готовності до праці, працелюбності, професійна орієнтація забезпечуються в СРСР всією системою навч.-виховної роботи загально-осв. школи. Т. в. молоді здійснюється і в профес.-технічних, середніх спеціальних навчальних закладах, вузах тощо.
Літ.: КПСС о формировании нового человека. М., 1976; Макаренко А. С. Трудовос воспитание. Минск, 1977; Сухомлинский В. А. Воспитание коммунистического отношения к труду. М., 1959.
В. М. Мадзігон.
|
