(КПІ). Засн. 15.IV 1920 на нац. асамблеї Федерації соціалістичної молоді Іспанії під назвою Іспанська компартія. В 1920 вступила до Комінтерну. В вересні 1921 об'єдналась з Ісп. комуністичною робітн. партією (ств. 13.IV 1921) під сучас. назвою. В роки військ. диктатури (1923—31) перебувала в підпіллі. В 30-х рр. стала однією з найвпливовіших політ. сил країни. З її ініціативи 1936 створено Нар. фронт, який тоді ж прийшов до влади. Комуністи входили до уряду Нар. фронту. Під час нац.-революц. війни 1936—39 КПІ. очолювана X. Діасом, керувала боротьбою ісп. народу проти фашист. заколотників. З встановленням в Іспанії фашист. диктатури (1939) комуністи діяли в умовах підпілля і жорстоких репресій. V з'їзд КПІ (1954) прийняв нові "Програму Компартії Іспанії в боротьбі за незалежність і демократизацію Іспанії, за докорінне поліпшення умов життя іспанського народу" і статут КПІ. VI з'їзд КПІ (1960) прийняв нову програму, підтвердивши висунуту пленумом ЦК КПІ 1956 "політику національної згоди", спрямовану на об'єднання всіх опозиційних сил країни в боротьбі проти фашист. диктатури. В 1977, в умовах фактичного розпаду франкістського режиму, КПІ була легалізована. IX з'їзд КПІ (квітень 1978), перший легальний з'їзд з 1932, прийняв новий статут партії і політ. тези ЦК. КПІ продовжує боротьбу за ліквідацію залишків франкізму і демократизацію країни, за життєві інтереси трудящих, міжнар. розрядку і мир. До її складу як авт. орг-ції входять Об'єднана соціалістична партія Каталонії, Компартія Галісії, Компартія Країни Басків. КПІ брала участь у нарадах комуністичних і робітн. партій 1957, 1960, 1969, в конференціях європ. комуністич. і робітн. партій 1967, 1976. Чисельність — понад 200 тис. чол. (1978). Голова КПІ — Д. Ібаррурі Гомес (з 1960), ген. секретар — С. Каррільйо (з 1960). Друк. органи: ЦО — газ. "Мундо обреро", теор.— журн. "Нуестра бандера" ("Наш прапор") та ін.
Літ.: История Коммунистической партии Испании. Пер. с исп. М., 1961; Ибаррури Д. В борьбе. Пер. с исп. М., 1968.
