— з'їзди вищого духівництва християнської церкви, які збираються для вирішення питань віровчення, культу, церк. устрою, обрання найвищих ієрархів тощо. Ц. с. поділяються на вселенські собори (собори представників усіх самостійних місцевих церков) і помісні собори (з'їзди представників вищого духівництва самостійної місц. церкви або церк. ієрархів певного адм. -геогр. регіону). Православна церква визнає вселенськими лише перші 7 соборів, що відбулися до розділення християнської церкви на православну і католицьку (1054). Після цього вселенські собори, які скликалися римськими папами, представляли лише католицьку церкву. В 1962—65 відбувся 21-й (2-й Ватіканський) вселенський собор. У православ'ї збираються лише помісні собори (черговий Ц. с. Руської православної церкви відбувся 1971).
П. Л. Яроцький.
