Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стим-стрип arrow СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
   

СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА

— бурж. реформа селянського надільного землеволодіння в Росії, спрямована на зміцнення куркульства як соціальної підпори царизму на селі. Названа за прізвищем тодішнього глави царського уряду П. А. Столипіна, який був ініціатором реформи і керував проведенням її. Поразка революції 1905—07 в Росії дала можливість царизму і поміщикам приступити до ліквідації деяких пережитків кріпосництва шляхом реформ при збереженні поміщицького землеволодіння. Гол. змістом С. а. р. було руйнування сел. общини і насадження приватної зем. власності. Реформа почалася з царського указу від 9 (22).XI 1906, за яким селянам надавалося право закріпити зем. наділ в особисту власність, вийти з общини, об'єднати свої зем. ділянки в одну — хутір чи відруб, або продати цю землю. 14 (27).VІ 1910 зем. указ набув чинності закону. 29.V (11.VІ) 1911 було прийнято закон про землеустрій, що встановлював порядок роботи землевпорядних комісій, створених ще за указом 1906. Проведення С. а. р. припинено постановою Тимчасового уряду від 28.VІ (11.VII) 1917. Від часу виходу указу і до поч. 1915 по всій Росії з общини виділилося понад 2 млн. дворів, що становило 22,1% всіх общинників. На Україні (крім Лівобережної, де цей процент становив 20,5) процес виділення з общини йшов швидше, бо тут був вищий рівень розвитку капіталізму в с. г. Так, у Херсон., Катеринославській і Таврійській губерніях двори, виділені з общини, становили 45,6%, на Правобережжі — 48,6%. Протягом 1907—11 на Україні вийшло на хутори й відруби понад 226 тис. г-в, які мали 1800 тис. дес. землі. Сел. біднота, одержавши наділ у власність, продавала його за безцінь куркулям і остаточно пролетаризувалася. По всій Росії продали свої наділи 1260 тис. власників найбідніших г-в, у т. ч. в укр. губерніях — 263 тис. (24%). Цей процес поглибив класове розшарування на селі. Проведенню С. а. р. сприяв Селянський поземельний банк, що допомагав насамперед поміщикам продавати на вигідних для них умовах землю заможній верхівці села. Складовою частиною С. а. р. була переселенська політика. Царизм, переселяючи селян-бідняків з внутрішніх районів Росії до Сибіру, Серед. Азії тощо, сподівався створити в центр. районах міцні куркульські г-ва, ліквідувати тут загрозу сел. виступів. Кількість переселенців за 1906—16 становила 3 млн. чол. Особливо багато їх вирушило з України: до Сибіру 1906—12 переселилося бл. 1 млн. чол., з них понад третина — вихідці з Полтавщини й Чернігівщини. Найчастіше вони осідали в Томській губ. і Акмолінській обл. Освоєння нових земель виявилося не під силу розореному селянству. Понад 548 тис. переселенців (18%) повернулося назад. На 1911 6л. 70% їх повернулося на Україну. Реформа сприяла розвиткові капіталізму в с. г., однак цей розвиток гальмувався пережитками кріпосництва: великим поміщицьким землеволодінням, сел. малоземеллям і безземеллям, орендою, відробітками. С. а. р. ще більше загострила класові суперечності на селі, в результаті чого посилилася боротьба селян проти поміщиків і куркулів. Протягом 1908— 10 відбулося 11 293 сел. виступи. Рішучий опір чинили селяни виходу на хутори й відруби (див., зокрема, Чорнокам'янське селянське заворушення 1910). С. а. р. не привела до корінних соціальноекон. зрушень і не змогла відвернути назрівання нової бурж.-демократичної революції в Росії. Внаслідок С. а. р. куркульство економічно, а після Лютн. революції 1917 і політично відшарувалося від селянства і стало складовою частиною класу рос. буржуазії.

Літ.: Дубровский С. М. Столыпинская земельная реформа. М., 1963; Сидельников С. М. Аграрная реформа Столыпина. М., 1973; Барабой А. 3. Аграрний капіталізм у Росії і столипінська реформа. "Український історичний журнал", 1980, № 11.

ІА. 3. Барабой.

 

Схожі за змістом слова та фрази