Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕФОРМА КИСЕЛЬОВА
   

РЕФОРМА КИСЕЛЬОВА

- реорганізація системи управління державними селянами в Рос. імперії у 1837—41, здійснена за ініціативою П. Д. Кисельова — голови Таємного к-ту в сел. справах, міністра держ. майна. Реформа передбачала передачу управління держ. селянами у відання новоутв. м-ва держ. майна. В губерніях формувалася 4-ступенева система управління: палата держ. майна (одна на губернію або на кілька губерній) — округ держ. майна — волость — сільс. т-во. Палату очолював управитель, вона мала два відділення — господарське і лісове. Округ очолював окруж. начальник, який мав двох помічників: один відав держ. селянами, другий — ліс. г-вом. Залежно від кількості держ. селян округ охоплював один або кілька повітів. Округи поділялися на волості з розрахунку до 6 тис. осіб чол. статі в кожній. Волосний сход, який складався з представників домовласників (один від 20 дворів) і діяв 3 роки, обирав волосне правління у складі волосного голови і двох засідателш (з господарських і поліц. справ). Обирався також волосний писар, що не входив до волосного правління. Волості поділялися на сіїїьс. т-ва (1,5 тис. осіб чол. статі в кожному). Сільс. т-во утворювалося з одного або кількох поселень. На сільс. сході обиралися представники домовласників (по одному від 5 дворів). Сільс. сход обирав строком на 3 роки сільс. старшину, а для виконання поліц. функцій — соцьких (одного від 200 дворів), які підпорядковувалися становим приставам, і десяцьких (одного від 20 дворів). Для розгляду дрібних тяжб і провин селян обиралися станові сел. суди — волосні та сільс. розправи. До них входили суддя і кілька засідателів (т. з. добросовісні). Організації! і діяльність поліц. та суд. установ регламентувалися Поліцейським статутом і Суд. статутом (обидва — 1839). P. К. зберігала общинне землекористування з період, переділом землі всередині общини, оброчну повинність з урахуванням доходності сел. наділу. Передбачалося наділення держ. селян землею з держ. резерву, а також їх переміщення у малонаселені губернії. У зх. губерніях було ліквідовано панщину і скасовано орендну систему (практику здачі держ. поселень орендарям). На селі утворювалися мед. і вет. пункти, «зразкові» держ. ферми для пропаганди серед селян найновіших методів землеробства, а також каси дрібного кредиту, які видавали селянам гроші на пільг, умовах. Для організації резервного прод. фонду на випадок неврожаю запроваджувалася «громадська оранка». Зібраний селянами врожай на громад, полі зберігався у сільс. магазинах. Загалом, попри деякі позит. моменти, P. К. не була вдалою. Вона нав'язувала селянам дрібну чиновницьку опіку і посилила подат. гніт.

Літ.: Заблоцкий-Десятовский А. П. Граф П. Д. Киселев и его время, т. 1—4. СПб., 1882; Князьков С. А. Граф П. Д. Киселев и реформа гос. крестьян. В кн.: Великая реформа, т. 2. М., 1911; Дружинин H. М. Гос. крестьяне и реформа П. Д. Киселева, т. 1—2. М., 1946-58.

В. М. Чисніков.

 

Схожі за змістом слова та фрази