— одна з обл. організацій Комуністичної партії України, створена 1940. В тій частині сучас. тер. області, яка до 1918 входила до складу Хотинського повіту Росії, с.-д. осередки виникли ще на поч. 20 ст. В Пн. Буковині окремі більшовицькі групи почали створюватися навесні 1917 під впливом більшовиків 8-ї рос. армії, яка дислокувалася тут під час 1-ї світової війни. З.ХІ 1918 ці групи об'єдналися в Комуністичну партію Буковини (КПБ), яка змушена була діяти нелегально, а з 1924 офіційно заборонена рум. урядом. У січні 1919 під керівництвом комуністів вибухнуло Хотинське повстання 1919. Згідно рішення V конгресу Комінтерну КПБ з 1926 стала крайовою орг-цією Компартії Румунії (КПР). Комуністичні орг-ції Хотинського повіту до 1932 організаційно підпорядковувалися Бессарабському крайовому к-ту КПР, після чого ввійшли до складу Буковинського крайкому КПР. 28.VI 1940 Червона Армія визволила край від іноз. поневолення. Пн. Буковина і Хотинський повіт Бессарабії возз'єдналися з УРСР. На їхній території було створено Чернівецький та Хотинський повітові комітети КП(б)У, які в серпні 1940, після утворення Чернівецької обл., об'єдналися в Ч. о. п. о. На кін. 1940 в області налічувалося 2850 комуністів, об'єднаних у 249 первинних парт. орг-цій. З поч. Великої Вітчизн. війни більша частина комуністів стала в ряди захисників Вітчизни. Під час фашист. окупації в області діяли підпільний обком КП(б)У на чолі з О. П. Боярком, 10 підпільних орг-цій, у т. ч. Хотинська підпільна комсомольська організація, 8 партизан, загонів. Зразу ж після визволення області відновилась діяльність керівних парт. органів, відроджувались і зміцнювались первинні парт. орг-ції. Під керівництвом Ч. о. п. о. трудящі області при допомозі всіх народів СРСР протягом короткого часу відбудували пром-сть, 1949 в основному завершили колективізацію с.г. здійснили докорінні соціалістичні перетворення в усіх галузях нар. г-ва і культури. Здійснюючи рішення XXVI з'їзду партії, наступних пленумів ПК КПРС, XXVI з'їзду Компартії України, Ч. о. п. о. спрямовує зусилля трудящих на виконання завдань комуністичного будівництва, проводить велику роботу по вихованню трудящих у дусі рад. патріотизму і пролет. інтернаціоналізму. Успішному виконанню нар.-госп. планів сприяє традиційне змагання трудящих області з трудящими Закарп. обл.. Рязан. обл. РРФСР, дружні зв'язки з повітом Сучава СРР, трудовими колективами ЧССР, НДР та ін. Ч. о. п. о. виховала багатьох передовиків виробництва, 44 з них удостоєні звання Героя Соціалістич. Праці. На 1.І 1984 обл. парт. орг-ція складалася з 1332 первинних парт. орг-цій, об'єднаних у 3 міські (у м. Чернівцях) та 10 сільських районних парт. орг-цій, в яких налічувалося 43 701 комуніст. На 1984 відбулося 20 обл. парт. конференцій. У різний час Ч. о. п. о. очолювали І. С. Трушецький, І. С. Зеленюк, В. Я. Вовк. Д. Г. Гапій, І. Г. Горобець, І. Д. Компанець, О. Г. Ботвинов, О. С. Григоренко. Бойовим помічником парт. орг-ції є обл. комсомольська орг-ція, яка налічує 123,7 тис. чол. (на 1.І 1984). Друк. органом Ч. о. п. о. є газ. "Радянська Буковина" та "Зоріле Буковінєй" ("Зоря Буковини" — молд. мовою). Про розвиток економіки і культури області див. також Чернівецька область. Літ.: Нариси історії Чернівецької обласної партійної організації. Ужгород, 1980.
В. Г. Дикусаров.
