Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow жит-жюс arrow ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
   

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ

-одна з обласних організацій Комуністичної партії України, створена 1937. Вперше с.-д. орг-ції на тер. кол. Волинської губернії виникли в 90-х рр. 19 ст. В 1902 с.-д. групи існували в Житомирі та Бердичеві, де працювала й підпільна друкарня. В роки 1-ї рос. революції орг-ція РСДРП діяла в Новограді-Волинському. Відсутність у губернії великих пром. центрів призвела до відчутної переваги меншовиків у ряді с.-д. орг-цій. С.-д. групи і орг-ції, в яких переважали більшовики, проводили серед трудящих агітаційно-пропагандистську роботу. В 1908 Бердичівська група РСДРП видала дві листівки, Новоград-Волинська - розповсюджувала більшовицькі газ. "Пролетарій" і "Социал-демократ". У 1913 на заклик більшовиків страйкували робітники Житомира. В 1912 виникла більшовицька орг-ція в містечку Ходоркові. У квітні 1917 оформилась Бердичівська, в червні - Житомирська, Коростенська, в серпні - Радомишльська орг-ції РСДРП(б). У листопаді - грудні 1917 стала більшовицькою Олевська с.-д. орг-ція, навесні 1918 оформились більшовицькі орг-ції в Новограді-Волинському, в ряді волостей Овруцького повіту, на Кам'янобрідському фарфоровому з-ді. Більшовицькі орг-ції викривали угодовську політику дрібнобурж. партій, очолили боротьбу трудящих мас за перемогу Рад. влади. В січні 1918 в Житомирі, а в листопаді 1917 - лютому 1918 в усій губернії було встановлено Рад. владу. В період австро-нім. окупації Волині (лютий - грудень 1918), господарювання з грудня 1918 петлюрівської Директорії, а з квітня 1920 - бурж.-поміщицької Польщі парт. орг-ції перебували на нелегальному становищі. Для об'єднання сил парт. підпілля важливе значення мав Перший з'їзд КП(б) України, в роботі якого брали участь представники більшовицьких орг-цій Житомирщини. В липні 1918 за ініціативою більшовиків Коростеня, Сарн і 3долбунова під керівництвом ЦК КП(б)У на ст. Коростень почався страйк залізничників, який переріс у Всеукраїнський страйк залізничників 1918. У вересні 1918 в Житомирі в умовах австро-нім. окупації відбулась 1-а губернська конференція КП(б)У, яка обрала Волин. губернський к-т КП(б)У. В роки громадян. війни активну участь у діяльності парт. орг-цій губернії брав Д. 3. Мануїльський. Після закінчення громадянської війни більшовики Житомирщини мобілізували трудящих на відбудову нар. г-ва. В 1923 у зв'язку з адм.-тер. реформою на Житомирщині було створено 4 окружні орг-ції - Волинську, Коростенську, Новоград-Волинську й Бердичівську. В 1925 губком, а 1930 окружкоми було скасовано, райкоми партії підпорядковано ЦК КП(б)У. В 1932 утворено Київську область, до складу якої ввійшла значна частина території сучас. Житомир. області. В 1937 утворено Житомир. область, оформилась обл. парт. орг-ція, що налічувала (травень 1938) 5074 члени і 2796 кандидатів у члени ВКП(б). Під керівництвом парт. орг-ції в роки довоєнних п'ятирічок на Житомирщині виросла багатогалузева пром-сть, зміцніли МТС, радгоспи і колгоспи, підвищився матеріальний і культур. рівень трудящих. З перших днів Великої Вітчизн. війни значна частина комуністів області пішла в армію. В роки нім.-фашист. окупації 1941-44 в області діяли підпільний обком КП(б)У (секретар - Г.І.Шелушков, після його загибелі - С. Ф. Маликов), 36 міськкомів і райкомів партії, понад 200 ін. підпільних парт. і комсомольських орг-цій (зокрема, Малинська підпільна організація), партизан. загонів. На тер. Житомир. обл. діяли партизанські з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, О. Ф. Федорова, О. М. Сабурова, С. Ф. Маликова, M. І. Наумова та ін. 31.XII 1943 рад. війська визволили від гітлерівців Житомир, а до середини січня 1944- всю тер. області. Під керівництвом обл. парт. орг-ції трудящі Житомирщини за допомогою братніх рад. республік швидко відбудували зруйноване війною нар. г-во. В 1946 парт. орг-ція області виступила ініціатором схваленого Березневим пленумом ЦК КП(б)У руху за відбудову МТС нар. методом. За роки четвертої п'ятирічки відбудовано пром-сть області.Зростали ряди парт.орг-ції. В 1952 вона налічувала 20 тис. комуністів, 1960 -38,5 тис, а 1966 зросла до 54 876 чол. Особливо знаменними для обл. парт. орг-ції були дев'ята і десята п'ятирічки. За цей час подвоївся пром. потенціал області, значний крок уперед зробило с. г. Успішному виконанню народногосп. планів активно допомагає традиційне змагання трудящих області з трудящими ін. областей УРСР і братніх республік. На 1.І 1979 обл. парт. орг-ція, що складається з 4 міських і 23 районних парт. орг-цій, налічувала 71 420 комуністів. Здійснюючи рішення XXIII-XXV з'їздів КПРС і з'їздів Компартії України, обл. парт. орг-ція приділяє велику увагу opг. і масово-політ. роботі, спрямовує зусилля трудящих на успішне виконання завдань комуністичного будівництва, всебічне впровадження в усі галузі нар. г-ва досягнень наук.-тех. прогресу, підвищення ефективності сусп. виробництва, дальше зростання продуктивності праці, зниження собівартості й поліпшення якості продукції. Обл. парт. орг-ція виховала багатьох передовиків і новаторів виробництва. 66 з них присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, М. А. Марцун цього звання удостоєна двічі. Велику роботу проводить обл. парт. орг-ція по вихованню трудящих у дусі рад. патріотизму й пролет. інтернаціоналізму, відданості Комуністичній партії, по зміцненню дружби між народами СРСР, пропаганді рад. способу життя. В різний час обл. парт. орг-цію очолювали M. С. Гречуха, M. С. Співак, M. М. Стахурський, О. Ф. Федоров та ін. За час існування обл. парт. орг-ції відбулося 20 обл. парт. конференцій. Вірним помічником парт. орг-ції є комсомольська орг-ція, в рядах якої понад 175 тис. членів ВЛКСМ (на 1.І 1979). Друкований орган обкому партії - газета "Радянська Житомирщина". Про розвиток економіки і культури області див. також Житомирська область.

Літ.: Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977; Історія міст і сіл Української PCP. Житомирська область. К., 1973.

В. М. Кавун.

 

Схожі за змістом слова та фрази