(ФСП). Засн. 1905. Входить до Соціалістичного Інтернаціоналу. Основною соціальною базою ФСП є дрібнобуржуазні верстви міста і села, частина робітників. До 1969 партія мала назву Французька секція Робітничого Інтернаціоналу. В 1968 оголосила про саморозпуск і створення нової партії шляхом злиття попередньої з лівими некомуністичними партіями. В 1971 оформилася як ФСП. Основою політ. програми і діяльності ФСП є реформізм. У 1972 разом з Французькою комуністичною партією (ФКП) утворила союз лівих сил на основі спільної урядової програми, що сприяло посиленню позицій і зростанню чисельності ФСП. На президентських виборах 1981 ФСП, завдяки підтримці ФКП, здобула перемогу. Президентом країни став соціаліст Ф. Міттеран. На позачергових виборах до Нац. зборів Франції 1981 здобули перемогу ліві сили. Внаслідок цього у Франції було сформовано коаліційний уряд (до липня 1984 до нього входили комуністи), що проголосив політику соціальних і екон. реформ, зміцнення нац. незалежності; в той же час уряд підтримує план НАТО про розміщення нової амер. ракетно-ядерної зброї в Європі. ФСП налічує бл. 210 тис. членів (1982). Найвищий орган ФСП — з'їзд, що обирає Керівний к-т, Нац. бюро і Секретаріат. Парт. орган — щотижневик "Юніте" ("Єдність").
