(УСРП). Засн. 24.XI 1918 під назвою КП Угорщини (КПУ). Серед її засновників були Б. Кун, Т. Самуелі, Ф. Мюнніх, О. Корвін та ін. Брала участь у створенні Комінтерну (1919). Під керівництвом КПУ, що 21.III 1919 об'єдналася з Соціал-демократич. партією Угорщини в Соціалістичну партію Угорщини (СПУ), було проголошено Угорську Радянську республіку 1919. Після поразки революції (серпень 1919) СПУ розпалася. КПУ пішла в підпілля й протягом 25 років боролася проти фашист. режиму Хорті. Працюючи в умовах терору, КПУ спиралась на допомогу міжнародного комуністич. і робітничого руху, поєднувала нелегальні й легальні форми діяльності. За ініціативою КПУ було створено легальну Соціалістичну робітн. партію (1925—28), що діяла під її керівництвом. Під час 2-ї світової війни 1939 — 45 КПУ очолювала боротьбу антифашист. сил країни проти гітлерівської Німеччини і хортистського режиму. За ініціативою КПУ в травні 1944 створено антифашист. Угор. фронт. У ході визволення Угорщини рад. військами від фашизму очолювані комуністами маси встановили тут нар.-демократич. лад. У червні 1948 партія, що з вересня 1944 прийняла назву Угорська КП (УКП), об'єдналась на основі марксизму-ленінізму э СДП в Угорську партію трудящих (УПТ). Своєю метою УПТ проголосила побудову соціалізму. Під її керівництвом угор. народ до-сяг значних успіхів у соціалістичному будівництві. Проте керівництво партії допустилося серйозних помилок догматичного і сектантського характеру, порушення норм внутрішньопарт. життя. Внаслідок цього ослабли зв'язки партії з робітн. класом і всіма трудящими, що в кінцевому підсумку призвело до політ. кризи в країні. В жовтні 1956 сили внутр. реакції і праві ревізіоністи при підтримці міжнар. імперіалізму вчинили контрреволюц. заколот. Здорові сили УПТ, що згуртувалися навколо нового революц. центру, очолили боротьбу проти ворогів угор. народу і при підтримці СРСР та ін. братніх соціалістичних країн усунули загрозу реставрації бурж.-поміщицького ладу, захистили завоювання соціалізму. В листопаді 1956 УПТ реорганізовано й перейменовано на УСРП. Під її керівництвом у країні побудовано основи соціалізму. XI з'їзд УСРП (1975) прийняв Програмну заяву, в якій накреслив шляхи будівництва в Угорщині розвинутого соціалістичного суспільства, і новий статут партії. XII з'їзд УСРП (1980) підтвердив ген. Політ. курс партії, намітив нові завдання в справі зміцнення соціалістичних рис угор. суспільства, зміцнення бази дальшого розвитку нар. г-ва країни й поліпшення життєвих умов народу. УСРП очолює Вітчизняний народний фронт Угорщини. Брала участь у нарадах комуністичних і робітн. партій 1957, 1960, 1969, конференціях європ. комуністичних і робітн. партій 1967, 1976, у Паризькій зустрічі комуністичних і робітн. партій Європи 1980. Чисельність — 852 тис. чоловік (1983). Перший секретар ЦК — Я. Кадар (з 1957; 1956—57 — голова тимчас. ЦК). Друк. органи: ЦО — газ. "Непсабадшаг", політичний і теор.— щомісячний журн. "Таршадалмі семле" ("Суспільний огляд", з 1931), щоміс. журн. "Партелет" ("Партійне життя", з 1956) та ін.
Літ.: XII съезд Венгерской социалистической рабочей партии. Пер. с венг. Будапешт, 1981; Кадар Я. Избранные статьи и речи. Пер. с венг. М., 1976; Кадар Я. Избранные статьи и речи (февраль 1976—июнь 1979 г.). Пер. с венг. М., 1980; История венгерского революционного рабочего движения, т. 2—3. Пер. с венг. М., 1973—74.
І. М. Гранчт.
