статистика населення -галузь статистики, яка вивчає в певних історичних умовах розвитку суспільства чисельність і склад населення (за класовою належністю і сусп. групами, професією й за галузями нар. г-ва, за статтю, віком, сімейним станом, освітою, національністю, рідною мовою тощо). Д. с. досліджує природний рух населення (народжуваність, смертність);. шлюби (одруження, розлучення); переміщення по території (міграцію населення); розміщення населення по тер. країни. Д. с. дає кількісну характеристику населення і тих змін, що відбуваються в ньому. Методи, що їх розробляє Д. с, основані на положеннях теорії статистики. Дані про стан населення одержують під час переписів населення, відомості про природний рух населення дає поточний облік. Дані про чисельність, склад і розміщення населення використовують для вивчення закономірностей відтворення населення, його руху, для науково обгрунтованого планування розвитку нар. г-ва і перевірки виконання планів, для правильного розміщення виробн., забезпечення всіх галузей нар. г-ва трудовими ресурсами тощо. В СРСР, як і в більшості країн світу, дані Д. с. збирають і обробляють в основному органи держ. статистики. Дані Д. с. публікують у спец. журналах, статистичних збірниках, демографічних щорічниках. Див. також Народонаселення, Демографія, Переписи статистичні.
|
