— народнопоетичні твори (переважно пісні), що супроводять побутові обряди в житті людей. О. п. можна поділити на календарно-обрядову, яка виконується в певні періоди року (колядки, щедрівки, веснянки, ру-сальні, купальські пісні) або під час певних трудових процесів (обжинкові пісні, косарські, гр-бовицькі пісні), і на родинно-обрядову (весільні пісні, голосіння, хрестинні й колискові пісні). О. п. найдавніша за походженням. В ній відбилися різні періоди сусп. розвитку. Різновиди О. п. є в усіх народів світу. Тематично О. п. відображає хід того чи ін. обряду, його дії, а також мрії селянина про світле прийдешнє, роздуми про гірку жіночу долю, тяжку працю селянина, оспівує красу природи, кохання. Більшість зразків О. п. відзначається ліризмом, задушевністю. О. п. багатожанрова. За рад. часу у зв'язку з перебудовою умов життя людей на соціалістичних засадах деякі жанри старої О. п. зникають або набувають нового змісту, нових форм побутування, втрачаючи магічний характер. Багато обрядових пісень побутує й тепер.
Видання: Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, собранные П. П. Чубинским, т. 4. СПБ, 1877: Ігри та пісні. Весняно-літня поезія трудового року. К. 1963; Весілля, кн. 1 — 2. К, 1970.
Літ.: Потебня А. А. Объяснения малорусских и сродных народных песен, т. 2. Колядки и щедровки. Варшава, 1887; Українська народна поетична творчість, т. 1. К., 1958; Круть Ю. 3. Хліборобська обрядова поезія слов'ян К.. 1973.
M. M. Шубравсъка.
