в старості, в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, а також втрати годувальника — одне з основних (конституційних) соціально-екон. прав громадян СРСР. Визначено й гарантовано ст. 43 Конституції СРСР, конституціями союзних (в УРСР—ст. 41 Конституції УРСР) і авт. республік. Комплекс прав на матеріальне забезпечення гарантується різними формами соціального забезпечення. Екон., політ., юрид. та ідеологічні гарантії вданій сфері соціально-екон. прав громадян закріплено також в Основах законодавства Союзу PCP і союзних республік про охорону здоров'я, нормативних актах про пенсії державні в СРСР, пенсії колгоспникам тощо. Осн. гарантіями права на матеріальне забезпечення є: соціальне страхування робітників, службовців і колгоспників; допомога по тимчасовій непрацездатності; виплата за рахунок д-ви і колгоспів пенсій за віком, інвалідністю і в зв'язку з втратою годувальника; працевлаштування громадян, які частково втратили працездатність; піклування про громадян похилого зіку і про інвалідів, ін. форми соціального забезпечення.
M. І. Данченко.
