— фундаментальна характеристика буття, яка вказує на його об'єктивно-реальне, тобто незалежне від свідомості існування. М. протилежне ідеальному, яке характеризує свідомість, вказуючи на її похідний характер і на те, що свідомість, відображаючи фіз., хім., біол. та ін. властивості дійсності, сама цих властивостей не має. Поняття "матеріальне" набуває в матеріалістичній філософії світоглядного значення саме тому, що фіксує фундаментальну ознаку світу. В цьому розумінні М. не є окремою властивістю серед безлічі інших, навпаки, воно набуває все загальності, вказуючи на основу єдності світу, на єдине джерело походження й існування всієї різноманітності явищ дійсності. М. є те, що не спричинене дією будь-яких інших, над матеріальних факторів і тому виступає абсолютно первинним, зберігаючись у всіляких перетвореннях речей. У марксистській філософії, яка вперше відкрила матеріальну основу сусп. життя, поняття "матеріальне" стало послідовним виразом принципу матеріалістичного монізму.
|
