Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow економіч-електром arrow ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ
   

ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ

- законодавчі зміни в системі господарського механізму, що їх проводить держава, не зачіпаючи панівних виробничих відносин суспільства. Кінцева мета Е. р.- приведення господарського механізму у відповідність з новими вимогами розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Зміст Е. р. зумовлюється соціально-екон. ладом; вони завжди мають класову суть. У класово антагоністичному суспільстві Е. р. проводяться в інтересах експлуататорських класів. Окремі Е. р., що проводяться під тиском революційних мас і відображають назрілі об'єктивні потреби розвитку продуктивних сил, можуть мати прогресивний характер [напр., фабричне законодавство 19 ст. у Великобританії, яке К. Маркс назвав першим свідомим і планомірним впливом суспільства на стихійно виниклий лад його процесу виробництва (див. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 455)]. Антиімперіалістичний характер мають Е. р., пов'язані з націоналізацією великої власності, й агр. реформи, здійснювані в ході нар.-демокра-тичних революцій. Реформи можуть мати локальний характер, змінюючи лише деякі сторони механізму господарювання (грош., кредитні, податкові, тарифні, реформи структури управління та ін.), або комплексний. Різновидом Е. р. є аграрні реформи. Е. р. в СРСР є результатом економічної політики КПРС. Можна виділити кілька періодів комплексних Е.р. в пром-сті та держ. фінансово-кредитній системі: перетворення в організації г-ва 1917-19, період нової економічної політики; реформи 30-х рр. і госп. реформи 60-х рр. У період розгорнутого будівництва соціалізму, коли в галузях нар. г-ва завершувалося створення соціалістичного способу виробництва, остаточно зникали капіталістичні та дрібнобурж. відносини, будувався фундамент соціалістичної економіки, необхідно було створити відповідний госп. механізм. Він в основному був створений в результаті Е. р. 1929- 32. У пром-сті було проведено реорганізацію управління, кредитну, податкову й тарифну реформи. На підприємствах держ. пром-сті було запроваджено господарський розрахунок, управління підприємствами і трестами передавалось госпрозрахунковим об'єднанням. Постанова ЦК ВКП(б) від 5.XII 1929 "Про реорганізацію управління промисловістю" визначила осн. функції й завдання підприємств, трестів, об'єднань та Вищої Ради нар. г-ва (ВРНГ), встановила заг. принципи організації госп. розрахунку підприємств і цехів. Кредитна й податкова реформи створили реальні умови госп. розрахунку підприємств (див. Кредитні реформи). Вводилося договірне оформлення зобов'язань по поставках. Податковою реформою було ліквідовано велику кількість по даткових вилучень і запроваджено дві осн. форми мобілізації доходів пром-сті - податок з обороту й платежі від прибутку. Проведення тарифної реформи (див. Тарифи) було спрямоване на ліквідацію зрівнялівки в заробітній платі, закріплення кваліфікованих кадрів, скорочення плинності робочої сили, стимулювання підвищення кваліфікації та зростання продуктивності праці. З 60-х рр. рад. економіка стала економікою розвинутого соціалістичного суспільства. Бурхливий розвиток її, зрослі масштаби виробн., ускладнення госп. зв'язків в умовах науково-технічної революції та ін. зумовили проведення комплексної реформи, яка почалася в СРСР 1965 в пром-сті, а згодом поширилася й на ін. галузі г-ва. Осн. принципи й завдання Е. р. було сформульовано в рішеннях Березневого й Вересневого пленумів ЦК КПРС 1965. Е. р. спрямовано на вдосконалення принципів управління народним господарством, посилення ролі централізованого планування послідовним здійсненням принципу демократичного централізму, більш широке використання екон. методів управління, розширення опера-тивно-госп. самостійності підприємств і госп. орг-цій, посилення відповідальності й матеріальної заінтересованості колективів трудящих у підвищенні економічної ефективності соціалістичного виробництва, зростанні обсягів, техніко-економічних властивостей та якості продукції. Управління пром-стю було організовано за галузевим принципом -через загальносоюзні й союзно-респ. м-ва. Створено міжвідомчу систему матеріально-тех. постачання, яка включила тер. органи. В пром-сті, а згодом і в ін. галузях нар. г-ва запроваджено нову систему планування та екон. стимулювання (див. Економічне стимулювання соціалістичного виробництва). Було затверджено Положення про соціалістичне державне виробниче підприємство. Нова система планування та екон. стимулювання доповнювалася заходами щодо поліпшення кредитування (введено переважне кредитування по обороту матеріальних цінностей і коштів на заробітну плату). Проведено реформу оптових цін для наближення їх до суспільно необхідних затрат праці на виробн. продукції, ліквідації збитковості деяких галузей нар. г-ва, забезпечення рентабельності всіх працюючих підприємств. Реформа цін (1967) дала можливість перейти до планування цін з урахуванням фондомісткості виробн. Було скасовано тимчасові ціни на нову продукцію, введено доплати і знижки до ціни за якість продукції та спец. виготовлення. Зросла роль прибутку як оціночного показника діяльності підприємства, посилилася госпрозрахункова відповідальність підприємств за виконання договірних зобов'язань. Нова система господарювання являє собою процес удосконалення всього госп. механізму і є дальшим розвитком ленінських принципів соціалістичного господарювання. Як зазначалося на XXIV з'їзді КПРС, не всі проблеми Е. р. було відразу розв'язано. Не дістали належного розвитку прямі госп. зв'язки по поставках, не відразу склалася достатньо ефективна система планування і стимулювання науково-технічного прогресу, не достатньо було приведено у відповідність з новими умовами методи роботи м-в. Розв'язання цих та ряду ін. проблем вимагало дальшої роботи, яка переросла в організований процес наступного вдосконалення планування й управління нар. г-вом відповідно до рішень XXV з'їзду КПРС. У 60-х рр. Е. р. було проведено в усіх європ. країнах соціалістичної співдружності. їхні осн. риси - перебудова управління пром-стю на основі об'єднань, підвищення ролі екон. важелів в управлінні, посилення ролі екон. заінтересованості в тех. прогресі та підвищенні ефективності виробництва.

Літ.: Матеріали XXIV з'їзду КПРС. К., 1972; Матеріали XXV з'їзду КПРС. К., 1977; Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам. Сборник документов за 50 лет, т. 2, 5, 8. М., 1967-72; Основы и практика хозяйственной реформы в СССР. М., 1971; История социалистической экономики СССР, т. 3. М., 1977.

В. С. Найдьонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази