- перетворення в сфері грошового обігу, що їх здійснює держава з метою впорядкування і зміцнення грошової системи. Зміст і методи здійснення Г. р. визначаються класовою природою д-ви, заг. соціаль-но-екон. умовами проведення їх, ступенем знецінення валюти. Г. р. в капіталістичних країнах проводяться методами дефляції, нуліфікації (див. Нуліфікація грошей), деномінації, девальвації та ревальвації. Буржуазія використовує Г. р. для зміцнення своїх політ, позицій та збагачення за рахунок трудящих. Г. р. супроводяться, як правило, підвищенням цін на товари, зниженням реальної заробітної плати, збільшенням податків, скороченням держ. видатків на соціально-культур. потреби тощо. В епоху домонополістичного капіталізму проведення Г. р. зумовлювалося знеціненням грошей паперових і срібла, необхідністю заміни паперових грошей, срібного монометалізму і біметалізму золотим монометалізмом. Ці заходи вели до відносної стабілізації валюти. 1-а світова війна призвела до краху золотого стандарту і глибокої інфляції в усіх воюючих д-вах.
В період загальної кризи капіталізму ряд країн провели Г. р. з метою стабілізації валют, але внаслідок світової екон. кризи 1929-33 почалась нова ланцюгова реакція розладу грош. систем капіталістичних країн. Спочатку Англія (1931) і залежні від неї д-ви, а потім США (1933) змушені були припинити розмін банкнот на золото і скасувати обіг золотих монет. Відтоді капіталістичні країни припинили проведення Г. р. методом запровадження золотомонетного обігу. Банківські білети втратили свою стабільність і по суті перетворилися на паперові гроші. Емісію банкнот капіталістичні д-ви широко використовували для покриття видатків на мілітаризацію г-ва, ведення імперіалістичних воєн та ін. паразитичних витрат. Інфляція та валютні кризи, девальвації та систематичні зміни валютних курсів стали постійними супутниками світової системи капіталізму. Проведення Г. р. у країнах, що визволилися від колоніальної залежності, спрямоване на створення нац. грош. систем або на оновлення і зміцнення грош. систем, які дісталися їм від колоніалізму. Г. р. у багатьох країнах, що розвиваються, проведено з метою забезпечення їхньої економічної незалежності.
Г. р. в СРСР та ін. соціалістичних країнах забезпечили створення нових, принципово відмінних від капіталістичних, грош. систем. Вони є важливим знаряддям розвитку нар. г-ва та підвищення життєвого рівня трудящих. В СРСР проведено дві Г. p.: першу - 1922- 24, другу - 1947, після завершення Великої Вітчизн. війни. Г. р. 1922-24 полягала у випуску в обіг червінців - банківських білетів, золотий вміст яких становив 7,74234 г чистого золота, казначейських білетів вартістю 1, 3 і 5 крб. та срібних і мідних монет. Ця реформа привела до стабілізації карбованця й значною мірою сприяла швидкій відбудові нар. г-ва, зростанню соціалістичного сектора в економіці країни, здійсненню соціалістичної індустріалізації країни, колективізації сільського господарства, зміцненню союзу робітн. класу і селянства. В період Великої Вітчизн. війни кількість грошей в обігу зросла в 3,8 раза, купівельна спроможність їх знизилася. Г. р. 1947 не зачіпала основ грош. системи, вона ліквідувала наслідки війни в грош. обігу. Старі гроші обмінювалися на нові у співвідношенні 10 : 1. На пільгових умовах було переоцінено вклади населення в ощадних касах і Держбанку та кошти кооперативних орг-цій і колгоспів, проведено конверсію держ. позик. Г. р. відновила повноцінний рад. карбованець і створила умови для переходу до торгівлі за єдиними роздрібними цінами, що сприяло відбудові й дальшому розвиткові нар. г-ва та підвищенню реальних доходів трудящих. Г. р. набула дальшого розвитку в переведенні курсу карбованця 1950 на золоту базу. Щодо іноз. валюти курс карбованця почав визначатися безпосередньо на золотій основі. В 1961 грош. знаки, що перебували в обігу, було обмінено без обмежень на нові за співвідношенням 10 : 1 і відповідно змінено масштаб цін. Враховуючи реальне співвідношення цін в СРСР і в гол. капіталістичних країнах, було встановлено новий (сучас.) золотий вміст карбованця - 0,987412 г золота.
В ін. європ. соціалістичних країнах Г. р. проведено в 40-50-х pp. з урахуванням досвіду СРСР і специфіки соціально-екон. стану кожної країни з метою ліквідації в грош. обігу наслідків 2-ї світової війни і фашист. окупації. Г. р. супроводилися ліквідацією і блокуванням спекулятивних прибутків буржуазії й були спрямовані на побудову нових грош. систем соціалістичного типу.
Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 34. Загрожуюча катастрофа і як з нею боротися: т. 36. Доповідь на І Всеросійському з'їзді представників фінансових відділів Рад 18 травня 1918 p.; Денежное обращение и кредит СССР. М., 1976.
І. М. Галь.
