Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕФОРМИ СОЛОНА
   

РЕФОРМИ СОЛОНА

- комплекс заходів, спрямованих на зміцнення державності в Давніх Афінах, здійснених держ. діячем Солоном після його обрання архонтом у 594 до н. е. Найважливішою з цих реформ була «сисахтія» («сисахфія» — «зняття тягаря») — скасування боргової кабали. Скасування боргів, забезпечених заставою майна, стосувалося поточ. моменту, а особисту борг, залежність (кабалу) було скасовано назавжди. Крім того, афінян, уже проданих у рабство за борги, було викуплено коштом громади, і вони отримали можливість повернутися на батьківщину.

Важливе значення мала також реформа у галузі врядування, яку іноді називають «тимокра-тичною». Усе вільне нас. Афін, крім метеків, з урахуванням розміру майна і доходів, але незалежно від походження, поділялося на 4 розряди: 1) п'ятсотмірники (пентакосіоймедимни) — гр-ни, що отримували зі своїх зем. ділянок не менше 500 мір (медимнів: 1 медимн — бл. 50 л) продуктів (твердих і рідких — зерно, ПЛОДИ, вино, олія тощо); 2) вершники — не менше 300; 3) зевгіти — не менше 200; 4) фети — менше 200 мір продуктів. Від розряду залежали політ, права та характер військ, повинності. Пентако-сіоймедимни наділялися всіма політ, правами у повному обсязі, лише вони могли бути архонтами. Військ, повинності на них не покладалися. Вершники та зевгіти мали політ, права у повному обсязі, але не могли обиратися архонтами. У війську перші були вершниками, а зевгіти — гоплітами. Фети мали лише активне виб. право, тобто могли бути лише виборцями, а у війську — легкоозброєними піхотинцями чи веслувальниками на флоті. Цією реформою Солон зробив доступним для всього населення участь у нар. зборах (шляхом виступів на них та голосування). Велике значення мало розширення можливості участі афінян у суді присяжних (геліеї), куди входило майже 6 тис. осіб (геліастів), поділених на 10 секцій. Після Р. С. будь-який гр-нин міг бути членом цього суду. Солон розширив також юрисдикцію останнього, надавши йому функції касац. суду, що мії переглядати рішення нижчих суд. органів. Пізніше геліастам стають підсудними всі справи публіч. і приват, права. Низка заходів спрямовувалася на активізацію госп. діяльності. Зокрема, заборонявся вивіз з Аттики зерна (його тут не вистачало), але заохочувався експорт оливкової олії. З урахуванням значення цього продукту для економіки Афін у законод. порядку визначалися вимоги до закладки оливкових садів і порядок догляду за ними. Спец, закон мав заохочувати заняття ремеслом. Так, син звільнявся від обов'язку утримувати свого старого батька, коли той не навчив його якомусь ремеслу. З метою сприяння товарообігу за участю місц. виробників було проведено грош. реформу. В Афінах, де до цього часу використовувалися фідонівська система мір і монетна система Егі-ни (це місто у торгівлі конкурувало з Афінами), було запроваджено нові монети та систему мір, які внаслідок своєї універсальності створювали сприятл. можливості для розширення торгівлі. Одночасно із заохоченням вироб. діяльності спец, заходами обмежувалося марнотратство, витрати на похорон, розмір надгробків, заборонялося принесення биків у жертву покійним. Р. С. торкнулися також спадкування. Якщо раніше спадок за відсутності прямих спадкоємців переходив до роду або фратрїї, до якої належав небіжчик, то тепер встановлювалося право свободи заповіту — спадкодавець на свій розсуд міг заповісти своє майно будь-якій особі. Істотно обмежувалася влада батька. З тієї миті, коли батько повідомляв міську владу про народження дитини, він втрачав право щодо неї. Батько вже не міг продати дочку, хіба що у випадках надзвичайно поганої її поведінки. Не можна було також вигнати сина, якщо для цього не було поваж, причин. Повноліт. син ставав рівноправним зі своїм батьком. Зак-во Солона сприяло утвердженню рабовласниц. відносин. Запровадженням майн. цензу (розрядів) знищувалися політ, привілеї панівного стану — евпатридів (благородних). При одержанні громад, посад враховувалися, гол. чином, не заслуги роду, а майн. становище. Доступ до врядування отримали тепер і заможні люди, що вийшли з демосу.

Літ.: Плутарх. Избр. жизнеописания, т. 1. М., 1987; Бон-нар А. Греч, цивилизация, кн. 1. Ростов-на-Дону, 1994; История Древней Греции. СПб., 1999.

Є. О. Харитонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази