Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow С-сим arrow СВІТОВИЙ ОКЕАН
   

СВІТОВИЙ ОКЕАН

- безперервна водна оболонка Землі, яка оточує материки і острови. Займає пл. 361 млн. км2 (об'єм 1370 млн. км3), що становить 70,8 % земної поверхні. С. о. поділяється материками на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Середня глиб. — 3700 м, найбільша — 11022 м (Маріанський жолоб у Тихому ок.).

За геоморфол. та геол. особливостями у С. о. виділяють: підвод. окраїну материків; перех. зони від Океану до материка; ложе Океану і серединно-океаніч. хребти. Дно Океану утворює земна кора океаніч. типу малої потужності (8—10 км). Ложе Океану покрите базальтами з глибоковод. нашаруваннями, вік яких сягає Юрського періоду. У водах і надрах С. о. зустрічаються майже всі відомі хім. елементи. С. о. є «кухнею клімату», практично невичерп. джерелом енергії, доступною для всіх судноплавно-комун і -кац. системою. Океан населяють бл. 150 тис. видіввод. тварин, у т. ч. понад 15 тис. видів риб. Його річна перв. продукція становить 600— 800 млрд. т.

Н.-т. прогрес відкрив широкі можливості для використання просторів і ресурсів С. о., активізував практично всі види мор. діяльності. У зв'язку з цим гостро постали проблеми рац. використання природ, ресурсів і охорони вод Океану від забруднення. Вирішення названих проблем можливе на засадах тісного співробітництва всіх держав у відпо-від. сфері на єдиній міжнар.-прав, основі. Міжнар.-прав, статус С. о. визначається у контексті відповід. статусу морів як складових елементів Океану. Вихідною ідеєю є те, що С. о. належить усьому людству. Нею, зокрема, пройнята Конвенція ООН по морському праву 1982. Вона вперше у світовій практиці означила міжнар.-прав, статус С. о. в цілому. Нею ж передбачені права і обов'язки як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, держав у галузі користування багатствами С. о. Конвенція врегулювала також усі види діяльності держав з дослідження, використання та освоєння мор. середовища, живих і мін. ресурсів дна морів та океанів. Серцевиною прав, статусу С. о. за Конвенцією є її положення щодо прав, режиму Міжнародного району морського дна як частини дна морів і океанів за межами дії нац. юрисдикції. Конвенція виходить з того, що цей Район та його ресурси є заг. надбанням людства (ст. 136). Жодна д-ва не може претендувати на свій суверенітет над будь-якою частиною Району чи його ресурсів. Усі права на Район належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з мор. дна (ст. 137). Прав, статус С. о. доповнюється низкою міжнар. договорів і конвенцій з мор. права. Це, зокрема, Конвенція про відкрите море 1958; Конвенція про контин. шельф 1958; Конвенція по запобіганню забруднення моря нафтою 1964; Конвенція про запобігання забрудненню морського середовища скиданням речовин із суден та літальних апаратів 1972; Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою, 1969;

Міжнародна конвенція про пошук і рятування на морі 1979, Конвенції про охорону Середземного моря від забруднення 1976, Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 1992 тощо. Україна є учасницею багатьох міжнар. договорів і конвенцій з питань збереження мор. середовища, використання ресурсів морів і С. о. Вона ратифікувала Конвенцію ООН по морському праву (1999), прийняла Закон «Про виключну (морську) економічну зону України» (1995), виконує інші взяті за міжнар. договорами зобов'язання.

Літ.: Междунар. морское право. М., 1988; Мировой ок. и мсждунар. право. М., 1991; Совр. междунар. морское право и практика его применения Украиной. К., 1995.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази