Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дек-деп arrow ДЕМОКРАТІЯ
   

ДЕМОКРАТІЯ

(грец. - народовладдя, від - народ і- влада) - форма політичної системи суспільства, побудована на визнанні (формальному або фактичному) народу як джерела влади, існуванні в державі найвищих виборних органів влади. Д.- класова категорія. Виникнувши в давньогрец. полісах, вона в будь-якому експлуататорському суспільстві існує, по суті, формально-юридично, лише для пануючої меншості і є специфіч. формою здійснення експлуататорами влади державної, спрямованої своїм вістрям проти трудящих. Порівняно з феод. сваволею, бурж. Д. була значним кроком уперед. Проголошені в бурж. конституціях формальна рівність і свобода всіх громадян полегшували організацію трудящих у боротьбі за свої інтереси. В епоху імперіалізму монополістична буржуазія розгортає наступ і на формальну Д., здійснюючи поворот до політ, реакції (див. Буржуазна держава, Режим політичний).

Принципово новою є соціалістична демократія, яка базується на екон., політ. і соціальній основах соціалістичного ладу. В. І. Ленін розглядав соціалістичну Д. як осн. завдання диктатури пролетаріату, як демократію справді повну, справді без усяких винятків (див. Повне зібр. тв., т. 33, с. 85). Для соціалістичної держави, особливо для розвинутого соціалістичного суспільства, характерні нові форми Д., зокрема, дедалі ширша участь громадян в управлінні справами д-ви й суспільства, вдосконалення державного апарату, підвищення активності громадських організацій, посилення народного контролю, зміцнення правової основи держ. і громад. життя, розширення гласності, постійне врахування громадської думки. Ці осн. риси дальшого розгортання соціалістичної Д. знайшли законодавче закріплення й гарантії в Конституції СРСР, Конституціях союзних (див. Конституція УРСР) і авт. республік.

В. В. Копейчиков.

 

Схожі за змістом слова та фрази