Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow соц-спер arrow СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ
   

СОЦІАЛІСТИЧНА ДЕМОКРАТІЯ

— якісно новий, найвищий тип демократії, сукупність державних і суспільних форм справжнього повновладдя трудящих у соціалістичних д-вах; єдино можлива форма соціалістичної держави. Виникає як революц. заперечення бурж. демократії. Принципова якісна відмінність С. д. від попередніх демократій полягає в тому, що вона виникає внаслідок соціалістичної революції, повалення панування капіталу і зосередження в руках трудящих на чолі з робітн. класом влади державної, власності на знаряддя і засоби виробництва. С. д. в СРСР є реальним народовладдям, її дальше розгортання—осн. принцип розвитку політичної системи радянського суспільства. С. д. забезпечує трудящим широкі права і свободи, залучення їх до активної участі в політ., екон. і культур. житті д-ви. Демократизм притаманний самій природі соціалістичного ладу, є невід'ємною рисою всіх сфер діяльності розвинутого соціалістичного суспільства, становить надійний засіб вирішення справ широкими масами трудящих в інтересах усього народу. "Переможний соціалізм,— вказував В. І. Ленін, — неминуче повинен здійснити повну демократію" (Повне зібр. тв., т. 27, с. 237). Коли Рад. соціалістична доржава, виконавши істор. функції диктатури пролетаріату, перетворилася на загальнонародну, загальнонародною стала й демократія. На цьому етапі розвитку вона найповніше розкриває властиві їй риси і творчі можливості; передбачає дедалі ширшу участь громадян в управлінні справами д-ви і суспільства, вдосконалення держ. апарату, підвищення активності громадських організацій, посилення народного контролю, зміцнення правової основи держ. і сусп. життя, розширення гласності, постійне врахування громадської думки. С. д. поєднує в собі представницьку і безпосередню форми народовладдя. Вона здійснюється через представницькі органи держ. влади — Ради народних депутатів, а також безпосередньо через участь громадян у виборах депутатів Рад (див. Виборче право), у референдумах, обговоренні законопроектів, проведенні робітн. і колгоспних зборів, постійно діючих виробничих нарад, звітів керівників підприємств і об'єднань, керівних працівників м-в і відомств перед трудовими колективами, зборів громадян за місцем проживання, сільс. сходів тощо. Безпосередня участь трудящих у вирішенні соціально-політ. і госп. завдань формує у них почуття господаря д-ви. Саме в заінтересованості в заг. справі, в розвитку виробництва, зіставленні думок, відвертій і принциповій критиці і самокритиці, підвищенні суспільно-політ. активності кожного громадянина полягає суть рад. демократії, демократії працюючої, діючої (див. Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981, с. 77). С. д.— основа функціонування всієї політ. системи рад. суспільства і кожної з її складових частин — Комуністичної партії Радянського Союзу, Рад. д-ви, громад. орг-цій і трудових колективів. Гол. виразником принципів С. д. є КПРС — керівна і спрямовуюча сила рад. суспільства, ядро його політ. системи. На принципах С. д. здійснюється управління справами громад. орг-цій, трудових колективів, що забезпечує активну участь їхніх членів у суспільно-політ. житті та виробничій діяльності. Одна з наймасовіших форм залучення трудящих до управління виробничими і держ. справами — соціалістичне змагання. В системі С. д. важливу роль відіграють органи громад. самодіяльності населення — вуличні, квартальні, будинкові, батьківські та ін. к-ти, жіночі ради, товариські суди і добровільні народні дружини по охороні громад. порядку тощо. Необхідною складовою частиною рад. демократії є народний контроль на підприємствах, в установах, орг-ціях. Здійснення С. д. забезпечується правовою врегульованістю сусп. відносин. Чим повніше розгортається С. д., тим більшого значення набуває соціалістична законність як одна з гарантій нормального функціонування всіх інститутів демократії, охорони прав і законних інтересів особи. С. д. передбачає поєднання широких прав і свобод громадян з їхніми обов'язками і відповідальністю перед суспільством (див. Основні права, свободи і обов'язки громадян СРСР).

Важливою особливістю С. д. є те, що права і свободи особи не можуть бути використані на шкоду інтересам соціалістичного суспільства і д-ви, правам ін. громадян. Розвиток і досягнення С. д. законодавчо закріплено в Конституції СРСР. а також у конституціях союзних і авт. республік.

Літ.: Маркс К. і ЕнгельсФ. Маніфест Комуністичної партії. Твори, т. 4: Ленин В. И. О государстве и праве, т. 1—2. М., 1958; Ленін В. І. Про залучення мас до управління державою. К., 1963; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977; Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981; Матеріали Пленуму Центрального комітету КПРС 22 листопада 1982 року. К., 1982; Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік, К., 1982; Конституція (Основний За кон) Української Радянської Соціалістичної Республіки. К., 1982; Политическая организация развитого социалистического общества: структура и функции. М., 1976.

Г. О. Мурашин.

 

Схожі за змістом слова та фрази