Держбанк СРСР- єдиний емісійний, касовий і розрахунковий центр СРСР; банк кредитування нар. господарства. Засн. згідно з декретом РНК та ВЦВК від 4.Х 1921 як Держбанк РРФСР. У 1923 реорганізований в Держбанк СРСР. Підпорядкований безпосередньо Раді Міністрів СРСР. На 1.І 1978 кількість установ Держбанку СРСР становила 4429 установ ощадних кас - понад 80 тис. Система Держбанку СРСР разом з ощадними касами обслуговує 985 тис. пром., трансп. і буд. підприємств, радгоспів, колгоспів, підприємств торгівлі, побутового обслуговування та ін., яким відкрито понад 4 млн. рахунків, у т. ч. на Україні відповідно -213 тис. і 792 тис. В Укр. PCP мережа установ Держбанку СРСР складається з республіканської, 25 обл. та Київської міської контор, 652 відділень, 11 фабрик механізованого обліку і 4 обчислювальних центрів (1978). Держбанк організує й регулює грошовий обіг у країні, має монопольне право випуску на території СРСР банківських білетів, держ. казначейських білетів та металевої розмінної монети. Випуск і вилучення грошей з обігу здійснюються відповідно до касових планів, які складає Держбанк СРСР на кожний квартал і затверджує Рада Міністрів СРСР. Найважливішими функціями Держбанку є короткострокове й довгострокове кредитування нар. г-ва, довгострокове кредитування й фінансування капітальних вкладень, безготівкові розрахунки між соціалістичними підприємствами, орг-ціями та установами. Держбанк організує роботу ощадних кас. Разом з Банком для зовнішньої торгівлі СРСР проводить міжнародні розрахунки, кредитування рад. зовнішньої торгівлі, операції з іноз. валютою, золотом, встановлює курси іноз. валют у карбованцях, а також підтримує кореспондентські відносини з 1671 банківською установою різних країн світу (1978). Здійснюючи контроль карбованцем, Держбанк СРСР сприяє виконанню нар.-госп. планів, ефективному й раціональному використанню осн. фондів і оборотних коштів, зміцненню режиму економії, правильному витрачанню фонду заробітної плати, додержанню найважливіших нар.-госп. пропорцій.
О. О. Обозинцев.
