- сукупність правових норм, за допомогою яких реалізуються матеріальні норми екологічного права. Норми Е.-п. п. містяться у Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991), «Про природно-заповідний фонд України» (1992), «Про охорону атмосферного повітря» (1992), «Про тваринний світ» (1993), «Про екологічну експертизу» (1995), в Земельному, Водному і Лісовому кодексах України, Кодексі України про надра та ін. Е.-п. п. визначає процесуальні форми діяльності відповід. органів при проведенні обліку природ, ресурсів, плануванні, прогнозуванні, моніторингу та інформуванні у галузі охорони навкол. природ, середовища, розподілі й перерозподілі природ, ресурсів, екол. контролі, екол. експертизі, розгляді екол. спорів тощо. Осн. функціями Е.-п. п. є визначення і конкретизація матеріальних екологічно-правових відносин, а також реалізація цих відносин на основі розв'язання індивідуально-конкретних справ.
А. П. Гетьман.
