- перепис населення і господарств Лівобережної України з метою запровадження нового, підвищеного держ. оподаткування. В л-рі відомий під назвами "Румянцевського опису Малоросії", "Генерального опису Малоросії". Здійснювався за розпорядженням малоросійського ген.-губернатора П. О. Румянцева, виданим на підставі указу Катерини II від 4(15).XI 1763, з жовтня 1765 до 10(21).ІІ 1769 (його, за винятком Київ. полку, не було закінчено; припинено з початком рос.-тур. війни). Перепис проводи ли за чотирма формами. За першою описували міста і містечка; за другою - коронні, урядові й монастирські маєтки; за третьою - поміщицькі й старшинські маєтки; за четвертою - козац. володіння. У переписі зазначалися геогр. положення населеного пункту, кількість дворів, чисельність населення, майнове становище кожної сім'ї, містились описи будівель, орної землі, лісу, сіножатей, городів, худоби, а також пром. підприємств (із зазначенням розміру прибутків від них). Перепис сприяв зміцненню кріпацтва на Україні, закріплював за козацькою старшиною зем. володіння, на які вона не завжди мала юрид. документи, стверджував фактичну владу землевласників над селянами. Перепис, матеріали якого збереглися частково, подає відомості про 3,5 тис. населених пунктів. Він є цінним джерелом з історії соціально-екон. і сусп.-політ. відносин на Лівобережній Україні в 60-х рр. 18 ст. Зберігається в Центр, держ. істор. архіві УРСР у Києві і частково в рукопис йому відділі Центр. наук. б-ки АН УРСР.
