Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow харл-хіл arrow ХАРЧУВАННЯ
   

ХАРЧУВАННЯ

— процес надходження в організм людини поживних речовин, необхідних для його життєдіяльності, та засвоєння цих речовин; складова частина обміну речовин. Дорослий організм повинен одержувати з їжею хім. речовини та енергію, що міститься в них, у кількостях, які дорівнюють витраченим у процесі життєдіяльності; ростучий організм потребує більше поживних речовин. Тому харчовий раціон необхідно складати з урахуванням енерг. та пластичної цінності їжі (див. табл.). Енерг. цінність їжі визначається кількістю енергії, що вивільнюється після повного розпаду й окислення в орг-мі поживних речовин. Вуглеводи й жири — осн. енерг. матеріал організму. Так, 1 г жиру при повному окисленні вивільняє 37,66 кДж, білків і вуглеводів — по 16,74 кДж. Залежно від енерг. витрат розрізняють 5 груп людей. Першу групу становлять особи, які не пов'язані з фіз. працею (переважно працівники розумової праці); їхні енерг. витрати — 9205—11 715 кДж на добу. Друга група — працівники механізованих виробництв та сфери обслуговування (медсестри, продавці, зв'язківці та ін.) — 12 552 кДж. Третя група — особи, пов'язані із значною фіз. працею (верстатники, текстильники, водії транспорту, агрономи та ін.); їхні енерг. витрати — бл. 13 338 кДж. Четверта група — люди, які займаються важкою фіз. працею (гірники, робітники, металурги) з добовою витратою енергії до 15 480 кДж. П'ята група — працівники, зайняті особливо важкою фіз. працею (сталевари, землекопи, лісоруби); їхні енерг. витрати —до 17 991 кДж. Пластична цінність їжі визначається тими її хім. речовинами, які необхідні для побудови органів і тканин. До них відносять білки, частково жири і деякі мінеральні речовини (кальцій, фосфор тощо). Пластична цінність білків залежить від їхнього амінокислотного складу (наявності незамінних амінокислот). У їжі повинні обов'язково міститися тваринні білки (до 55 % ), жири рослинного й тваринного походження. Ростучий організм потребує більше білків, ніж дорослий; потреба дітей у білках (на 1 кг маси тіла) тим вища, чим менший вік дитини. Між величиною енерг. витрат та інтенсивністю процесів самооновлення тканин існує пряма залежність, тому кількість білків, жирів і вуглеводів у добовому раціоні повинна бути тим більша, чим більші енерг. витрати організму. Співвідношення між кількістю білків, жирів та вуглеводів у харчовому раціоні визначає збалансованість і повноцінність X. й повинно становити в % для І групи — 13 : 33 : 54; для II і III — 12 : 33 : 55; для IV та V — 11 : 33 : 56 добової енерг. цінності раціону. Велике значення в X. організму мають також мінеральні речовини, вода та вітаміни. Так, фосфорно-кальцієві солі є осн. складовою частиною кісток. Велику роль в життєдіяльності організму відіграють також мікроелементи, зокрема залізо й мідь беруть участь у кровотворенні. X. дітей враховує інтенсивність обміну речовин у зв'язку з їхнім розвитком і ростом та високу потребу в білках, жирах, мінер. речовинах і вітамінах.

Раціональне X. передбачає певний режим X. залежно від віку та фізіол. стану організму (фіз. напруження, вагітність тощо). В СРСР для дорослих осіб, не зайнятих важкою фіз. працею, передбачається 4-разове приймання їжі з таким розподілом: сніданок 25 % добового раціону, обід 35 %, полуденок 15 %, вечеря 25 %, з інтервалами між ними по 4 год, але не менш ніж за 2—3 год до сну. На Україні питаннями X. займаються Гігієни харчування київський науково-дослідний інститут, відповідні кафедри Київ., Харків. і Львів. мед. ін-тів. Основи раціонального X. розробляє гігієна харчування та дієтологія (див. Лікувальне харчування). Про порушення X. див. Ожиріння, Виснаження, Вітамінна недостатність, Дистрофія аліментарна.

Літ.: Молчанова О. П. Основы рационального питания. М., 1958; Барченко І. П. їжа та здоров'я. К., 1963; Петровский К. С. Гигиена питания. М., 1975.

М. І. Путилін.

 

Схожі за змістом слова та фрази