- проект Конституції УНР, розроблений утвореним на межі 1919—20 у м. Кам'янці-Подільському новим нац.-політичним об'єднанням — Всеукраїнською національною радою (ВНР). За цим проектом уся повнота влади в Укр. д-ві мала належати «загалу її громадян». Законод. владу здійснювала Держ. рада, виконавчу — глава д-ви і Рада міністрів, судову — незалежні суди. Тер. одиниці, які утворили власні держ. органи, могли об'єднатися з УНР в єдиній державі на засадах федерації з єдиним громадянством. Державною в УНР визначалася укр. мова, державним гербом — тризуб золотої барви на синьому тлі, державними кольорами — синій і жовтий. Громадянство в УНР отримували всі українці, які проживали на тер. д-ви, особи ін. національностей, які з 1 .VII 1914 не менше одного року постійно проживали в Україні, та їхні діти. О. д. з. УНР надавав гр-нам країни широкі політ., екон. і соціальні права. Він брав під охорону д-ви приватну власність. Проголошувалася автономія місцевих громад, містечок, волостей, повітів у питаннях про місц. власність та потреби у межах своєї території. Органам місц. самоврядування належало право встановлювати місцеві податки та повинності. Передбачалося, що Київ, Одеса і Харків матимуть окр. статус, а громади, волосні містечка, міста і повіти — свої виборні установи. Зазначалося при цьому, що органи місц. самоврядування повинні виконувати завдання держ. адміністрації. Окр. розділ О. д. з. УНР присвячено обороні д-ви. Зазначалося, що ЗС У HP складаються з регуляр. війська, флоту й заг. ополчення. Військо і флот дозволялося використовувати тільки для оборони самостійності і незалежності УНР та непорушності її кордонів, а у виняткових випадках — для ліквідації «внутрішньої розрухи». За злочини і провини вояки відповідали перед військ, судами на підставі Військ, карного статуту. Служба безпеки в УНР мала складатися з жандармерії та місц. поліції. Проектом Конституції передбачалося ухвалення понад 30 конст. законів про: місц. автономію і компетенцію крайових рад; релігію і церкву; громадянство; шлюб і сім'ю; освіту; друк; пенс, забезпечення; третейські суди; держ. службу; нац. меншини; приватну власність; землю; спілки і т-ва; військ, службу, надзв. стан; вибори; Держ. Сейм; валюту та грош. обіг; держ. контроль; держ. відзнаки; главу д-ви і порядок його обрання; кодифікац. секцію; адм. судочинство; статус Києва, Одеси і Харкова; суд. систему і судочинство; статус судців; найвищий касац. суд; жандармерію; поліцію; Держ. раду та ін. Проектові О. д. з. УНР не судилося стати законом, оскільки Директорія УНР змушена була 1920 залишити тер. України під натиском більшовиків.
Літ.: Христюк П. Замітки і мат-ли до історії укр. революції. 1917-1920, т. 1-4. Відень, 1921-22; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917—1921, м. І—3. Прага, 1942-43; Основний Держ. Закон Укр. Нар. Республіки. В кн.: Конст. акти України 1917-1920. К., 1992; Мироненко О. М. Нац. передпарламент України доби Директорії.
В кн.: Істор.-політ, уроки укр. державності. К.—Д., 1998; Укр. парламентаризм: минуле і сучасне. К., 1999; Мироненко О. М. Витоки укр. рев. конституціоналізму 1917-1920 рр.: теор.-методол. аспект. К.. 2002.
О. М. Мироненко.
