Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Ц-цеф arrow ЦЕНТРАЛЬНОАФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА
   

ЦЕНТРАЛЬНОАФРИКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА

ЦАР — держава в Центральній Африці. В адм. відношенні поділяється на 14 префектур та 2 економічні префектури. Державний лад. ЦАР — республіка. Після держ. перевороту 1981 вся влада належить Військ. комітету нац. відродження (ВКНВ), голова якого є главою держави і уряду.

Природа. Більшу частину тер. країни займає погорбована височина Азанде заввишки 600—900 м. Надра країни вивчені мало, виявлено поклади алмазів, уранової руди, лігнітів, залізних руд, міді та ін. Клімат екваторіальний, мусонний. Т-ра повітря протягом року коливається від +21 до +31°. Річна сума опадів від 1000 мм на Пн. до 1600 мм на Пд. Річкова сітка густа, найбільша ріка — Убангі (права притока Конго). Поширена високотравна савана на червоних та червоно-жовтих латеритних грунтах, на Пд.— вологі екваторіальні ліси з цінними породами дерев (червоне, чорне, рожеве та ін.), по долинах річок — галерейні ліси. В країні створено нац. парки Андре-Фелікс, Бамінгі-Бангоран, Сен-Флоріс.

Населення. Бл. 70 % нас. становлять народи, які говорять діалектами мови санго,— банда, гбайя і нгбанді. Живуть також азанде, мака, нгірі та ін. Офіц. мова — французька. Пересічна густота нас.— 3,7 чол. на 1 км2 (1980, оцінка). Міське населення становить 20 % (1975). Найбільші міста: Баті, Бамбарі.

Історія. Старод. історія ЦАР вивчена недостатньо. В кін. 19 ст. більша частина її території увійшла до складу афр. д-ви Раббаха. В кін. 19 ст. почалося проникнення сюди франц. колонізаторів, які 1904 включили тер. ЦАР до складу колонії Убангі-Шарі — Чад. У 1910 ця колонія ввійшла до Франц. Екваторіальної Африки (з 1914 — самостійна колонія Убангі-Шарі в її складі). Після 2-ї світової війни 1939—45 в Убангі-Шарі розгорнувся нац.-визвольний рух. У 1946 вона здобула статус "заморської території" Франції, а 1958 була проголошена авт. республікою в складі франц. Співтовариства і перейменована на ЦАР. 13.УІІІ 1960 ЦАР проголошена незалежною д-вою. В 1960 вона встановила дипломатичні відносини з СРСР. 1.І 1966 в країні відбувся військ. переворот. Президентом став полковник Ж. Б. Бокасса. В 1976 ЦАР була перетворена на конституційну монархію під назвою Центральноафриканська Імперія (ЦАІ) на чолі з імператором Бокассою І. 20. IX 1979 в результаті нового держ. перевороту імператора було скинуто, країну знову проголошено республікою. 1.ІХ 1981 в ЦАР відбувся військ. переворот. Влада перейшла до Військового к-ту нац. відродження. Дію конституції припинено. У внутр. політиці уряд ЦАР виступає за капіталістичну орієнтацію країни, широке залучення іноз. капіталу, підтримує тісні зв'язки з зх. країнами, насамперед з Францією. Між ЦАР і СРСР укладено угоди про культур. і наук. співробітництво (1965), про повітр. сполучення (1965), довгострокову торговельну (1969), про екон. і тех. співробітництво (1970) та ін. З 1960 ЦАР — член ООН. ЦАР — член Організації африканської єдності. Загальної афро-маврікійської організації, асоційований член Європейського економічного товариства.

Діяльність політичних партій і громадських організацій з 1981 заборонено. Опозиційні партії Рух за визволення центральноафриканського народу та Убангійський патріотичний фронт — партія праці діють нелегально.

М. Д. Несук.

Господарство. ЦАР — економічно слаборозвинута агр. країна. За роки незалежності націоналізовано ряд іноз. приватних пром. підприємств і компаній, створено держ. та мішаний сектори в пром-сті, в с. г.—держ. с.-г. ферми, виробничі і постачально-збутові кооперативи тощо. Проте головну роль в економіці відіграє іноз. (переважно франц.) капітал. В с. г. зайнято 85 % самодіяльного населення. Площа с.-г. угідь — 5,9 млн. га. Переважає общинне землекористування, кращі землі належать іноз. власникам. Техніка обробітку землі відстала. На експорт вирощують (збір, тис. т, 1981): бавовник — 6,3 бавовни-волокна, каву — 8,6, тютюн; для власного споживання — касаву — 257, просо — 47, кукурудзу — 34, маніок, рис, батат, банани, арахіс тощо. Поголів'я (тис, 1980): великої рогатої худоби — 1150, свиней — 130, овець і кіз — 955. У лісах — заготівлі деревини цінних порід (340,3 тис. м3, 1981). У 1980 було виловлено 6л. 12 тис т риби. Розробляють родовища алмазів (341,7 тис. каратів, 1980) та урану. Обробна пром-сть базується гол. чин. на переробці с.-г. продукції (борошномельна, олійницька, пивоварна та ін.). Окремі підприємства по складанню автомобілів, мотоциклів, велосипедів, радіоприймачів, текст. і деревообр. комбінати. В 1979 вироблено 60,7 млн. кВт ∙ год електроенергії. Осн. пром. центр — Бангі. 3-ць у країні немає. Довж. автошляхів (тис км, 1980) — 22,6, у т. ч. асфальтованих — 0,44. Гол. річковий порт та міжнар. аеропорт — Бангі. З ЦАР вивозять алмази, уран, каву, бавовну, деревину та ін.; довозять прод. товари, устаткування, трансп. засоби, пальне, товари широкого вжитку тощо. Осн. торг. партнери — Франція, ФРН, Японія. Гроні, одиниця — афр. франк. 1 афр. франк = 0,02 франц. франка.

І. Д. Шевченко.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1977 було бл. З тис лікарняних ліжок (9,9 ліжка на 10 тис. ж.), більшість яких належить д-ві; мед. допомогу подавали 106 лікарів (0,35 лікаря на 10 тис. ж.); 1976 працювали 1 зубний лікар і 5 фармацевтів. Лікарі здобувають освіту за кордоном.

А. М. Сточик.

Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. Наприкінці 70-х рр. понад 75 % дорослого населення було неписьменним. В країні формально проголошено безплатне навчання дітей віком від 6 до 14 років. Поряд з державними існують приватні навч. заклади.

Викладання в усіх школах проводиться франц. мовою. Строк навчання в поч. школі 6 років. Функціонують два типи серед. школи: неповна середня — 4-річний за-гальноосв. колеж і повна середня— 7-річний ліцей (4 + 3). У 1980/81 навч. р. у поч. школах налічувалося 248,0 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 45, 8 тис. учнів. У м. Бангі є ун-т (засн. 1969—70; 1982/83 навч. р.— 1580 студентів) і Вища нормальна (пед.) школа. Працює ряд коледжів, що не дають закінченої вищої освіти. В країні діють Наук.-тех. дослідницьке бюро (засн. 1948), Пастерівський ін-т (засн. 1961), Ін-т бавовни, дослідний агрономічний ін-т Центр. Африки, всі — в Бангі, Ін-т кави й какао та Центр агрономічних досліджень (засн. 1948)— у Боукоко. Б-ки: ун-ту в Бангі, Центру агрономічних досліджень у Боукоко. В Бангі містяться Етнологічний музей, Нац. центр ремесел і мистецтв (засн. 1975) та ін.

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення, телебачення. В ЦАР видаються французькою мовою (1981) газ. "Та Тене"("Істина", з 1974), щоденний інформ. бюлетень "Сантрафрікпрес" ("Центральноафриканська преса", з 1971), щомісячний ілюстрований журнал "Бангі-матч" ("Зустрічі в Бангі", з 1974). Центральноафр. агентство преси засн. 1974. Центральноафр. нац. радіомовлення, засн. 1958, — урядова служба. Передачі ведуться франц., англ., санго мовами. Телепередачі — з 1974.

Література перебуває на поч. стадії розвитку. Поширені гол. чин. фольклорні форми: ліричні, весільні, мисливські та ін. пісні, що виконуються нар. співцями. Відома творчість письменника П'єра Макомбо Бамботе (н. 1932), автора поем "Траурна пісня на честь героя Африки" (1962, присвячена Патрісові Лумумбі) та "Пісня моїх двох дядьків" (1971). Йому належать і кілька оповідань та одноактних п'єс.

В. К. Кухалашвілі.

Архітектура, образотворче мистецтво, музика. Нар. житло — глинобитні або каркасні, круглі або чотирикутні в плані хатини з дуже загостреними покрівлями. Міста (Бангі, Бербераті, Бангасу та ін.) забудовані багатоповерховими адм. спорудами та особняками сучас. архітектури. Розвинуті різні види декор.-ужиткового мистецтва: різьблення на дереві (чаші, таці, різноманітні посудини, ослінчики), плетіння, виготовлення гончарних виробів (посудини, люльки для куріння), прикрас із заліза й слонової кістки з геом. орнаментом. В ЦАР поширене колективне обрядове дійство (спів солістів і хору в супроводі інструм. ансамблю, танці) і сольне виконання поетами-співцями їстор. епосу, ліричних пісень тощо. Муз. інструменти: барабани (ндуму), дзвін (макембе), брязкальця, 2-струнна арфа (нгомбі). В Бангі працює Служба мистецтв і культури, Відділ нар. мистецтв і традицій Нац. музею Бартелемі Боганди (тут зібрано записи традиційної музики), Нац. школа мистецтв (з 1966).

Літ.: Федоров Б. И. Центральноафриканская Республика. М., 1975.

центральноафриканська республіка - leksika.com.uaцентральноафриканська республіка - leksika.com.uaцентральноафриканська республіка - leksika.com.ua

центральноафриканська республіка - leksika.com.uaцентральноафриканська республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази