у Франції — політичний режим президентсько-парламентського типу, встановлений конституцією 1958 у Франції в інтересах великого монополістичного капіталу. Конституція була підготовлена урядом Ш. де Голля, ухвалена референдумом 28.IX 1958; набрала чинності з 5.Х 1958. Характерними ознаками режиму П. р. є розширення прав виконавчої влади за рахунок обмеження прав законодавчої влади, зростання ролі адм-апарату в екон. і політ. житті країни. Провідне місце в держ. ієрархії П. р. посідає президент (обирається заг. голосуванням строком на 7 років), якому конституція надала особливі повноваження: призначення найвищих держ. і військ. службових осіб, у т. ч. і прем'єр-міністра, головування на засіданнях уряду, право дострокового розпуску Нац. зборів, а в разі надзвичайних обставин — прийняття на себе всієї повноти держ. влади. Президенти П. р.: Ш. де Голль (1959—69), Ж. Помпіду (1969—74), В. Жіс-кар д'Естен (1974—81). В травні 1981 президентом П. р. обраний Ф. Міттеран — представник лівих сил, що, поряд з утворенням лівої парламентської більшості (червень 1981), створило ситуацію, об'єктивно сприятливу для прогресивних перетворень в політ. і соціально-екон. житті Франції.
М. І. Маймескул.
|
