- наук, установа ВУАН. Заснована у жовтні 1927 за ініціативою А. Е. Кристера. З 1929 називалася Комісією радянського права, з 1930 — Комісією для вивчення радянського права і будівництва. Належала до третього (Соціально-економічного) відділу ВУАН, а з квітня 1931, відповідно до нової структури ВУАН, входила до Філос.-соціологічного циклу другого (Соціально-економічного) відділу ВУАН. До першого складу Комісії увійшли на правах позашт. співробітників: А. Е. Кристер (голова), В. В. Картка, М. І. Мітіліно, М. М. Товстоліс, Б. О. Язловський (секретар) та О. С. Доброе. На поч. 1928 до Комісії увійшов штатний наук, співробітник Є. М. Єзерський. Об'єктом досліджень Комісії мало стати радянське цивільне право у широкому його розумінні (тобто включаючи торг., пром., труд, і зем. право). З часом завдання розширилися, Комісію було реорганізовано у секцію цив. права; 1928 утворено секцію крим. права (О. О. Малиновсь-кий, М. М. Паше-Озерський, М. О. Чельцов-Бебу-тов, С. Г. Борисенок, О. Д. Щербак, С. В. Ейсман та I. Л
. Бабат, згодом — С. I. Тихенко, О. П. Тугковський, М. Г. Сікорський, О. М. Захарченко), секцію зем. права (А. Е. Кристер, М. М. Гершонов, Є. М. Єзерський, Б. О. Язловський, В. П. За-вітневич та кілька юристів-практиків; ці ж особи увійшли і до складу утвореної при Комісії у травні 1929 спец. секції з обговорення засад Зем. кодексу), секцію адм. права (О. М. Бутовський, М. М. Товстоліс, В. М. Завадський, В. А Степаненко, Д. Н. Пожарський та ін.). Осн. напрямом наук, діяльності Комісії були: вивчення чинного рад. права, бібліогр. праця, участь у законотв. роботах, юрид. консультування держ. установ. Об'єднуючи сили науковців і юристів-практиків, Комісія брала участь в опрацюванні ряду найважливіших кодифікац. проектів (цив., цив.-процес, зем. та ін. кодексів), стала центром їх наук, обговорення. Особливо ретельно розглядалися підготовчі матеріали до Госп. кодексу, який планувалося прийняти на зміну ЦивК УСРР.
Офіц. органом Комісії було видання «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права», єдиний випуск якого, присвячений проблемам адм. права, вийшов 1929 за ред. А. Е. Кристера. Підготовлений у 1930 2-й випуск не було опубліковано з ідеол. мотивів. Крім того, члени Комісії підготували низку бібліогр. оглядів, опубл. в академ. науковому журн. «Україна», і ряд наук, статей та ін. публікацій у фахових юрид. журналах «Вісник радянської юстиції» і «Червоне право». Найб. інтерес становлять статті А. Е. Кристера, М. І. Мітіліно та Б. О. Язловського про проект Госп. кодексу, М. М. Гершонова про зміни в зем. зак-ві, М. М. Паше-Озерського та
М. О. Чельцова-Бебутова щодо крим. права. До доробку Комісії входить монографія О. О. Малиновського «Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами» (1928). На поч. 30-х рр. відбулася різка зміна осн. напрямів діяльності Комісії, зумовлена припиненням кодифікац. робіт в умовах згортання нової екон. політики, формування адм.-командної системи. Центр, місце посіли питання рад. буд-ва: нове районування, діяльність органів влади у районах суцільної колективізації, організація сільс. рад тощо. В 1930 при Комісії було засн. Кабінет рад. будівництва, який мав стати центром відповідної теор. і метод, роботи, осередком законод. і бібліогр. матеріалів, аналізу суд. практики. Відповідно змінено назву Комісії. Формально її очолив М. І. Палієнко, обраний 1930 академіком ВУАН за спеціальністю «державне право». Реально обов'язки керівника Комісії у 1930—32 виконували А. Е. Кристер, М. М. Лозинський, Г. М. Розенблат. Склад Комісії скоротився, ряд її працівників було репресовано або звільнено, а їх замінено особами з ком. світоглядом. У 1931 скасовано поділ Комісії на секції, в її складі залишилося тільки 7 науковців (М. І. Палієнко, А. Е. Кристер, І. М. Сіяк, Р. М. Бабун, М. М. Лозинський, Г. М. Розенблат, Б. Й. Лехтман). Номінально зберігався поділ на сектор рад. будівництва (очолював І. М. Сіяк) і сектор рад. права (на чолі з Р. М. Бабуном). Приблизно із серед. 1931 в Комісії почався процес «методологічного переозброєння». У планах на 1932 чільне місце посіли правові проблеми класової б-би, протидії бюрократизму та шкідництву, критики «концепції держави українського націоналізму». Планувалося і опрацювання проблем теорії зак-ва, судоустрою, цив. і труд, права, але лише у світлі соц. реконструкції, планового г-ва тощо. Суто юрид. характер мала лише тема досліджень М. І. Палієнка «Право громадянства в СРСР і за кордоном». У квітні 1932 через переїзд до Харкова і заг. переобтяженість обов'язками Комісію залишив Р. М. Бабун, ін. члени Комісії по кілька місяців проводили у різних відрядженнях (насамперед на селі з метою організації посівної), через що обсяг результатів наук, досліджень помітно зменшився. Разом з тим у червні 1932 було ухвалено заснувати в Комісії секцію міжнар. права на чолі з М. М. Лозинським. У лютому 1934 у зв'язку з реорганізацією ВУАН Комісія була ліквідована, її працівники увійшли до складу Кабінету радянського будівництва і права при Президії ВУАН, який через кілька місяців теж припинив існування. Згодом арешт і розстріл А. Е. Кристера (1937) став приводом для звинувачення Комісії в ан-тирад. діяльності і науковій безплідності. Літ.: Академ. юрид. думка. К., 1998.
І. Б. Усенко.
